Збільшення грудей: як правильно обрати імпланти, щоб не нашкодити здоровʼю?

Збільшення грудей імплантами може знадобитись, коли пацієнтка хоче додати молочним залозам об’єму, скорегувати асиметрію або відновити груди після видалення (мастектомії). Ендопротези відрізняються за формою, профілем, об’ємом та типом наповнювача, що впливає на зовнішній вигляд молочних залоз. Під час вибору імплантів необхідно враховувати вихідну форму і розміри грудей, ширину грудної клітки, товщину шкіри та об'єм власних тканин, щоб досягти природного контуру і мінімізувати ризик ускладнень (капсулярної контрактури, сероми, контурування чи прорізування ендопротезів).

Які естетичні запити вирішує збільшення грудей імплантами, а для яких краще обрати мастопексію або ліпофілінг?

Встановлення імплантів доцільне, якщо основний запит пацієнтки полягає у збільшенні об’єму, створенні наповненого верхнього полюсу або виправленні вроджених дефектів (наприклад, тубулярних молочних залоз). Сучасна пластична хірургія дозволяє також використовувати імпланти після раку грудей для реконструкції видаленої молочної залози.

Мастопексія (підтяжка грудей) рекомендована, коли тканини молочних залоз втратили еластичність і значно опустилися (наприклад, після лактації, різкого схуднення чи вікових змін). Операція не змінює розмір грудей, але дозволяє повернути соски й залозисту тканину в анатомічне положення та усунути надлишки розтягнутої шкіри.

Ліпофілінг (пересадка жиру) забезпечує незначне збільшення грудей без використання сторонніх матеріалів, гарантуючи максимально природний результат. Крім естетичного ефекту, процедура допомагає підготувати тканини перед встановленням імпланта після видалення молочної залози, створюючи необхідний шар для надійного покриття ендопротеза. Однак ліпофілінг можливий лише за наявності достатньої кількості власної жирової тканини в донорських зонах, наприклад на животі чи стегнах.

Що потрібно врахувати при виборі імплантів для збільшення грудей, аби не нашкодити здоровʼю?

Фактори, які потрібно взяти до уваги, вибираючи грудні імпланти:

• анатомія пацієнтки. Параметри імпланта (ширина, висота, вага) мають відповідати конституції тіла, щоб уникнути тиску на м'язи і хребет;
• види імплантів грудей за формою. Ендопротези поділяються на круглі (мають напівсферичну форму з однаковим об'ємом у верхній і нижній частинах) та анатомічні (відрізняються плавним розширенням донизу, що імітує природний силует молочної залози);
• наповнювач ендопротезів. У сучасній хірургії використовують два основні типи наповнювачів: в'язкий силіконовий гель і сольовий розчин (стерильний фізіологічний розчин хлориду натрію);
• профіль ендопротезів. Він показує, наскільки імплант виступає вперед відносно грудної клітки. Виділяють чотири типи профілю: низький, середній, високий та надвисокий.

Вартість імплантів залежить від форми, профілю, типу наповнювача та об’єму. Дізнатись актуальні ціни на збільшення грудей у Харкові можна на сайті «Європейського радіологічного центру» або за телефоном у наших операторів.

Який наповнювач імплантів (силіконовий чи сольовий) обрати для збільшення грудей?

Силіконові імпланти в груди наповнені густим, в'язким гелем, який за щільністю та м'якістю нагадує натуральні тканини молочних залоз. Силікон здатен зберігати форму без утворення складок на шкірі, що особливо важливо для жінок із невеликою кількістю власних тканин. Проте розрив силіконового ендопротеза складно помітити без МРТ, оскільки основний об'єм гелю зазвичай залишається всередині капсули.

Вартість сольових грудних імплантів нижча, а розріз для їх встановлення може бути меншим, адже їх заповнюють розчином уже після розміщення в тканинах молочних залоз. Однак на дотик сольові ендопротези твердіші і можуть утворювати видимі «хвилі» на шкірі, через що їх рідше обирають для худорлявих пацієнток. Розрив сольового імпланта можна помітити за асиметрією грудей, оскільки наповнювач частково або повністю виходить за межі оболонки. Однак у разі витоку фізіологічний розчин всмоктується організмом без шкоди.

Яка форма та профіль імплантів (круглі чи анатомічні) допомагають омолодити груди без штучного ефекту?

Вибір між круглими й анатомічними (краплеподібними) імплантами грудей залежить від вихідної форми й об'єму молочних залоз. Анатомічні ендопротези, які імітують природний контур жіночих грудей, підходять жінкам із мінімальним об’ємом молочних залоз, оскільки дозволяють уникнути надмірної опуклості у верхній частині. Круглі імпланти частіше використовуються для створення ефекту «пуш-ап» та відновлення об’єму грудей, які суттєво втратили пружність після вагітності, лактації або значного схуднення.

Вибір профілю ендопротезів також суттєво впливає на природність результату. Найбільш ергономічними вважаються імпланти з низьким та середнім профілями. Вони забезпечують помірний об’єм без різкого виступання грудей вперед і дозволяють отримати плавний контур. Високий профіль використовують, коли необхідно збільшити проєкцію при відносно вузькій грудній клітці. Однак у разі поєднання високого профілю з великим об’ємом ендопротеза результат може виглядати менш природно. Надвисокий профіль обирають у виняткових випадках, оскільки він створює надмірно виражену, штучно випуклу форму грудей.

Як об’єм імплантів підбирають під анатомію і як уникнути ускладнень через завеликий розмір?

Критерії вибору грудних імплантів за анатомією:

• ширина основи молочної залози. Діаметр ендопротеза не повинен перевищувати ширину залози, інакше груди можуть випирати під пахвами або зливатися посередині;
• об'єм власних тканин молочних залоз. Пацієнткам із достатнім об’ємом власних тканин зазвичай потрібні мініатюрні імпланти грудей, адже природний шар тканин уже формує базову повноту;
• еластичність шкіри. Жінкам із щільною і малорозтяжною шкірою доцільно обирати найменші імпланти у груди, щоб знизити ризик болю, розтяжок і прорізування ендопротезів;
• відстань від соска до підгрудної складки. Вона визначає, наскільки імплант наповнюватиме нижній полюс грудей і чи потрібно формувати нову субмамарну складку;
• зріст, об'єм грудної клітки та ширина плечей. Для пропорційного вигляду ендопротези мають відповідати загальній конституції тіла. У жінок із худорлявою статурою імпланти в груди максимального розміру можуть виглядати неприродно і створювати додаткове навантаження на спину;
• наявність асиметрії. У разі природної різниці між лівою та правою молочними залозами можливий підбір ендопротезів різного об’єму для досягнення візуальної симетрії.

Де можуть розміщуватися імпланти при збільшенні грудей і як це впливає на результат?

Варіанти розміщення грудних ендопротезів:

• під молочною залозою (субгландулярно) — імплант ставлять у груди над великим грудним м'язом. Метод забезпечує виражений об’єм молочних залоз і швидке відновлення, однак підходить лише жінкам із достатньою кількістю власних тканин, здатних прикрити краї ендопротеза;
• під великим грудним м'язом (субмускулярно) — імплант перекривається м'язовою тканиною. Метод підходить худорлявим пацієнткам, оскільки м'яз створює додатковий шар, який робить перехід від грудної клітки до залози плавним і природним. Ризик контурування імплантів, встановлених під м'язи грудей, є мінімальним, проте відновлення триває довше;
• двоплощинне — верхня частина ендопротеза ховається під м'язом, а нижня залишається під залозою. Дозволяє поєднати переваги двох попередніх методів: м'яз маскує верхній край імпланта, а вільна нижня частина забезпечує природну рухливість грудей під час зміни положення тіла.

Вибір місця розташування ендопротеза залежить від об'єму власних тканин залози та бажаного естетичного ефекту.

Які доступи для встановлення імплантів при збільшенні грудей використовують і як обрати, щоб мінімізувати рубці?

Види доступів для встановлення імплантів при збільшенні грудей:

• субмамарний — робиться в природній складці під грудьми, забезпечуючи хірургові найкращий огляд для точного формування ложа ендопротеза. Розріз не зачіпає тканини молочної залози, а шрам ховається під шкірною складкою;
• періареолярний — проходить по нижньому контуру ареоли (на межі темної і світлої ділянок шкіри). Рубець вважається найменш помітним, проте метод вимагає розсічення тканин залози;
• аксілярний — імплант вставляють у груди через розріз у пахвовій западині за допомогою ендоскопічного обладнання. Перевага методу полягає у відсутності шрамів на самих молочних залозах, хоча операція технічно складніша, порівняно з двома попередніми.

Щоб обрати оптимальний доступ для мінімізації рубців, варто проконсультуватися з пластичним хірургом. Лікар оцінить стан шкіри, вираженість підгрудної складки та розмір ареол, що дозволить підібрати ефективний метод.

Які протипоказання до збільшення грудей імплантами важливо врахувати?

Протипоказання до аугментаційної мамопластики імплантами включають:

• вік до 18 років;
• злоякісні пухлини будь-якої локалізації;
• новоутворення (кісти, пухлини) в молочних залозах;
• вагітність і лактацію;
• захворювання крові (лейкози, порушення згортання, анемію);
• хронічні хвороби в стадії декомпенсації (цукровий діабет, серцево-судинну, легеневу, ниркову недостатність);
• аутоімунні захворювання сполучної тканини в активній фазі (системний червоний вовчак, склеродермію);
• дерматологічні захворювання (екзему, псоріаз, дерматит) та порушення цілісності шкіри в ділянці грудей (до моменту загоєння).

Які аналізи та обстеження потрібні перед аугментаційною мамопластикою в ЄРЦ?

Діагностика перед збільшенням грудей імплантами може включати:

• консультацію пластичного хірурга для виключення протипоказань до хірургічного втручання, оцінки форми й розміру молочних залоз, підбору ендопротезів та техніки проведення операції;
• загальні аналізи крові та сечі для виявлення прихованих запальних процесів, ознак інфекції або анемії, що можуть ускладнити перебіг операції;
• біохімічний аналіз крові для перевірки роботи внутрішніх органів (печінки, нирок, підшлункової залози) та оцінки обміну речовин перед анестезією;
• коагулограму для оцінки показників згортання крові і визначення рівня ризику кровотечі або утворення тромбів під час і після хірургічного втручання;
• тести на групу крові та резус-фактор для підготовки донорської крові в разі виникнення потреби в переливанні;
• аналізи на сифіліс, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), гепатити B і C для підтвердження інфекційного статусу пацієнтки та гарантування безпеки медичного персоналу;
• тест на COVID-19 (за два дні до операції) для запобігання розвитку дихальних ускладнень, які можуть загостритися під дією загальної анестезії;
• мамографію або УЗД молочних залоз для виключення новоутворень (кіст, пухлин) й оцінки товщини тканин, що важливо для правильного розміщення імплантів;
• електрокардіографію (ЕКГ) для оцінки роботи серця і підтвердження здатності серцево-судинної системи витримати навантаження під час загальної анестезії.

Як підготуватися до операції зі збільшення грудей, щоб знизити ризики ускладнень?

Рекомендації щодо підготовки до аугментаційної мамопластики (збільшення грудей):

• за один-два тижні відмовтесь від куріння та вживання алкоголю для покращення кровопостачання тканин, зменшення ймовірності набряків і тривалого загоєння;
• за 10-14 днів за погодженням з лікарем припиніть прийом препаратів, які впливають на згортання крові (антикоагулянтів, антиагрегантів) для зниження ризику післяопераційних кровотеч і гематом;
• впродовж двох тижнів не проводьте агресивних косметологічних процедур у ділянці грудей (пілінгів, шліфування), уникайте сонячних опіків для запобігання подразненню та пошкодженню шкіри перед операцією;
• за тиждень додайте в раціон продукти, багаті білком (м’ясо, рибу, бобові) і вітамінами (свіжі овочі і фрукти) для стимуляції регенерації тканин та зміцнення імунітету;
• упродовж доби не наносьте на тіло креми, лосьйони й дезодоранти для запобігання забрудненню шкіри;
• за 8-12 годин відмовтесь від вживання їжі для зниження ризику блювання й закиду вмісту шлунка в дихальні шляхи під час анестезії;
• перед виїздом до медичного центру прийміть душ з антибактеріальним милом для зниження ризику інфекцій.

Яка анестезія використовується під час збільшення грудей і що обов’язково обговорити з анестезіологом?

Під час операції зі збільшення грудей зазвичай використовується загальна анестезія (внутрішньовенна чи ендотрахеальна). Вона дозволяє повністю виключити больові відчуття, розслабити м’язи і створити комфортні умови для роботи пластичного хірурга. 

Перед операцією пацієнтка обов’язково проходить консультацію анестезіолога. Лікареві необхідно повідомити про наявність хронічних захворювань серця і дихальної системи, схильність до алергічної реакції на ліки, випадки ускладнень від анестезії в минулому, постійний прийом медикаментів. На основі отриманої інформації анестезіолог підбере оптимальний вид знеболення та безпечні препарати.

Як поетапно проходить операція зі збільшення грудей імплантами?

Етапи операції зі збільшення грудей імплантами:

1. Пацієнтку вводять у стан загальної анестезії під контролем анестезіолога.
2. Операційне поле обробляють антисептиком та наносять на шкіру розмітку для точного визначення місця розрізів і майбутнього розташування ендопротезів.
3. Пластичний хірург робить доступ у заздалегідь обраній зоні: у підгрудній складці, по краю ареоли або в пахвовій ділянці.
4. Залежно від обраної методики лікар створює простір для встановлення ендопротеза під молочною залозою або під великим грудним м’язом.
5. У підготовлене ложе хірург поміщає стерильні імпланти потрібного розміру та форми, оцінює їх розташування, за потреби коригує положення для досягнення симетрії.
6. Лікар перевіряє тканини на наявність кровотечі та, за необхідності, встановлює дренажі (тонкі трубки для відтоку рідини). 
7. На розрізи накладають пошарові внутрішні шви, що самостійно розсмоктуються, та косметичні шви на шкіру.
8. На пацієнтку вдягають компресійну білизну і переводять у палату для пробудження й раннього післяопераційного контролю.

Операція в середньому триває від однієї до двох годин залежно від обраної методики та обсягу хірургічного втручання.

Які ускладнення після збільшення грудей імплантами можливі і як їх попереджають?

Можливі ускладнення після аугментаційної мамопластики грудними імплантами:

• асиметрія (помітна різниця у формі, розмірі або розташуванні молочних залоз після загоєння);
• біль у грудях;
• атрофія молочних залоз (стоншення підшкірно-жирового шару або залозистої тканини через тиск ендопротеза);
• кальцифікація (відкладення солей кальцію в тканинах довкола імпланта);
• капсулярна контрактура (надмірне ущільнення сполучної тканини навколо ендопротеза, що призводить до його стискання);
• зміщення імпланта (зміна положення ендопротеза, що порушує естетичну форму та симетрію молочних залоз);
• розрив оболонки імпланта (порушення цілісності капсули ендопротеза, що може призвести до витоку наповнювача);
• екструзія (прорізування імпланта крізь шкіру);
• гематома (скупчення крові довкола ендопротеза через післяопераційну кровотечу);
• серома (накопичення серозної рідини навколо імпланта);
• ріплінг (поява видимих складчастостей або «хвиль» на шкірі грудей, зумовлених тонким шаром власних м’яких тканин);
• зміна чутливості сосків або шкіри (тимчасове чи постійне оніміння, гіперчутливість через травмування нервових закінчень);
• птоз (опущення молочних залоз);
• некроз (відмирання ділянок шкіри або м’яких тканин через порушення кровопостачання);
• лімфаденопатія (запалення та збільшення лімфатичних вузлів під пахвами);
• інфекція та нагноєння (розвиток бактеріального запалення в зоні операції);
• кісткова узурація (тиск імпланта на ребра, що може призвести до їх незначної деформації);
• синмастія (зміщення ендопротезів до центру з ефектом «злиття» грудей і зникненням міжгрудної улоговини);
• шкірні висипання на молочних залозах або довкола них;
• контурування ендопротеза (стан, за якого імплант проглядається та прощупується под грудьми);
• уповільнене загоєння післяопераційних ран;
• патологічне рубцювання (формування келоїдних рубців у місцях розрізів).

Важливу роль у профілактиці ускладнень відіграє ретельне передопераційне обстеження, правильний підбір розміру і типу імплантів, а також техніки їх встановлення з урахуванням анатомічних особливостей пацієнтки. Дотримання стерильності та сучасних хірургічних протоколів під час операції дозволяє мінімізувати ризик інфекцій, гематом і капсулярної контрактури.

Після втручання необхідно виконувати рекомендації пластичного хірурга і своєчасно проходити контрольні огляди. Коректний догляд за післяопераційними ранами та негайне звернення до лікаря в разі появи тривожних симптомів (підвищення температури, болю, набряку, почервоніння, виділень із рани) дозволяють своєчасно виявити ускладнення й запобігти їх прогресуванню.

Як проходить реабілітація після збільшення грудей і скільки триває відновлення?

Рекомендації на період реабілітації після збільшення грудей імплантами:

• упродовж одного-двох тижнів доглядати за післяопераційними швами та виконувати перев’язки згідно з призначенням пластичного хірурга;
• протягом перших 10-14 днів уникати підняття рук вище рівня плечей;
• щонайменше на два тижні відмовитись від куріння та вживання алкоголю;
• на три-чотири тижні виключити статеве життя;
• від шести до восьми тижнів спати тільки на спині з піднятим узголів'ям;
• упродовж одного-двох місяців цілодобово носити компресійну білизну (знімати лише для прийому душу з дозволу лікаря);
• протягом півтора-двох місяців не відвідувати лазні, сауни, басейни та не приймати гарячу ванну; 
• на два-три місяці відмовитись від інтенсивних фізичних навантажень (спортивних тренувань, підняття важких предметів);
• близько шести місяців уникати загоряння на сонці та відвідування солярію.

У перші п'ять-сім днів можливі біль, набряк та почервоніння в зоні корекції. Для зменшення дискомфорту пластичний хірург може призначити нестероїдні протизапальні засоби, а для профілактики інфекції — антибіотики. 

Упродовж першого етапу відновлення, який триває близько 10-14 днів, відбувається первинне загоєння післяопераційних ран, зменшуються больові відчуття та початковий набряк. Протягом наступних двох-трьох місяців стабілізується положення імплантів, зникає відчуття стягнутості, нормалізується рухливість рук і грудної клітки.

Повна реабілітація охоплює від шести до 12 місяців. У цей період завершується формування м’яких тканин довкола ендопротезів, рубці стають менш помітними, а груди набувають природної форми. Тривалість відновлення залежить від індивідуальних особливостей організму, типу імплантів і дотримання пацієнткою післяопераційних рекомендацій пластичного хірурга.

Популярні питання про підбір імплантів для грудей: відповіді лікарів ЄРЦ

Які обмеження після аугментаційної мамопластики є найважливішими для безпечного загоєння?

Найважливішою умовою є цілодобове носіння компресійної білизни протягом перших одного-двох місяців, оскільки вона та запобігає зміщенню ендопротезів. У перші тижні необхідно повністю виключити підняття важких предметів і різкі рухи руками вище рівня плечей, щоб не спровокувати розходження швів або внутрішню кровотечу. До восьми тижнів пацієнтка має спати лише на спині з піднятим узголів'ям і уникати будь-якого теплового впливу (як-от гарячих ванн чи саун), щоб не посилити набряк.

Коли видно фінальний результат збільшення грудей і як змінюються груди протягом перших місяців?

У перші два-три тижні груди можуть бути набряклі, ущільнені та припідняті, а форма може здаватися неприродною. Протягом одного-трьох місяців набряк зменшується, шкіра розслабляється, імпланти поступово займають природне положення, відновлюється рухливість грудної клітки. Остаточний результат зазвичай оцінюють через 6-12 місяців після операції, коли завершується формування м’яких тканин довкола ендопротезів, а груди набувають природної форми.

Як доглядати за грудьми з імплантами довгостроково і як часто потрібні контрольні огляди?

Догляд за грудьми після аугментаційної мамопластики включає:

• використання білизни з високим ступенем підтримки, особливо під час занять спортом, щоб мінімізувати розтягнення зв'язок під вагою ендопротезів. У повсякденному житті краще уникати постійного носіння бюстгальтерів з ефектом push-up або моделей із занадто тісними кісточками, які можуть чинити надмірний тиск на тканини;
• підтримку стабільної ваги для уникнення розтягнення шкіри, передчасного опущення грудей або контурування імпланта;
• захист від ультрафіолету (на сонці чи в солярії) для зниження ризику гіперпігментації шкіри та потемніння післяопераційних рубців.

Протягом першого року після операції графік візитів встановлює хірург (зазвичай через один, три, шість та 12 місяців). Надалі необхідно щороку проходити профілактичний огляд у мамолога та виконувати УЗД молочних залоз (а після 40 років — мамографію). Для контролю цілісності оболонки ендопротезів рекомендується що два-три роки робити МРТ молочних залоз.

Які обстеження молочних залоз з імплантами допомагають контролювати безпеку та здоровʼя грудей?

Основні методи обстеження молочних залоз за наявності імплантів:

• регулярні огляди в мамолога — дозволяють оцінити стан шкіри, виявити можливі ущільнення та новоутворення, асиметрію, зміщення імплантів;
• ультразвукове дослідження (УЗД) — допомагає оцінити стан тканин молочних залоз, перевірити цілісність оболонки імпланта та відсутність вільної рідини (сероми) у сформованому ложі;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ) — дозволяє оглянути тканини за ендопротезом, виявити мікроскопічні розриви оболонки ендопротеза, які неможливо побачити на УЗД;
• мамографія — використовується для скринінгу раку молочної залози, переважно у жінок після 40 років.

Періодичне самообстеження грудей допомагає своєчасно помітити будь-які зміни між плановими візитами до лікаря.

Чи потрібно міняти грудні імпланти з часом і які ситуації вимагають заміни або видалення?

Ситуації, що вимагають заміни або видалення грудних імплантів:

• розрив оболонки ендопротеза й витік наповнювача;
• розвиток ускладнень (капсулярної контрактури, стійкої сероми, кальцифікації);
• зміщення чи контурування імпланта;
• асиметрія чи деформація молочних залоз;
• птоз молочних залоз з віком, після вагітності, лактації чи значної зміни ваги;
• незадоволеність пацієнтки естетичним результатом (формою, розміром грудей) після операції.

Не існує чітко визначеного терміну, через який можна змінювати імплант після збільшення грудей. За відсутності ускладнень ендопротези можуть служити десятиліттями. Рішення щодо необхідності їх видалення чи заміни ухвалюється індивідуально після обстеження в пластичного хірурга.

Як вагітність, грудне вигодовування та зміни ваги впливають на груди після збільшення імплантами?

Вагітність, лактація та значні коливання маси тіла можуть призвести до розтягнення шкіри і збільшення власних тканин молочної залози, що здатне спровокувати птоз — опущення грудей. Самі ендопротези не змінюють розміру, однак на фоні вказаних змін можуть зміщуватися, через що естетичний результат операції втрачається. У разі суттєвого схуднення краї імплантів можуть ставати візуально помітними, а на шкірі можливий ефект «хвиль» унаслідок зменшення жирового прошарку.  У випадках значної деформації може знадобитися повторна (корекційна) операція.

Чи можна робити мамографію, УЗД або МРТ грудей з імплантами і як правильно попереджати про імпланти?

Виконання ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії не залежить від факту встановлення імплантів і не потребує обмежень або змін у стандартному протоколі обстеження. Вказані методи можуть застосовуватись у звичайному режимі незалежно від типу та розташування ендопротезів. Мамографія після аугментаційної мамопластики проводиться за технікою Eklund із застосуванням спеціальних укладок, що дозволяють змістити імпланти для кращої візуалізації тканин молочної залози.

Попереджати медичний персонал про наявність ендопротезів необхідно ще на етапі запису на обстеження, вказавши їх тип, рік встановлення, спосіб розміщення і назву виробника. На діагностику доцільно взяти із собою виписку після операції та безпосередньо перед процедурою нагадати лікарю про ендопротези, аби він зміг підібрати оптимальний режим сканування і скоригувати силу компресії апарату.

Коли можна повернутися до спорту, сексу та сну на животі після збільшення грудей імплантами?

Повернення до звичного способу життя відбувається поетапно і лише після погодження з лікарем. Відновлення статевого життя зазвичай можливе через три-чотири тижні в позах, позбавлених тиску на грудну клітку. Легкі прогулянки дозволені вже через два тижні, проте інтенсивні кардіонавантаження та вправи на верхню частину тіла доцільно відкласти щонайменше на два-три місяці, щоб уникнути зміщення імплантів. Повертатися до сну на животі можна не раніше ніж через шість-вісім тижнів, коли сформується капсула навколо ендопротеза.

Чи залишаються шрами після збільшення грудей і як виглядають рубці при різних доступах?

Після збільшення грудей шрами залишаються, а їх видимість залежить від обраного доступу. Субмамарний розріз зазвичай залишає тонку смугу в підгрудній складці, яка є непомітною, коли жінка стоїть. Аксілярний доступ формує шрам у природній складці під пахвою, що майже не впливає на зовнішній вигляд грудей, але може бути помітним у разі підняття рук. Періареолярний розріз створює по контуру ареоли тонкий рубець, який зливається з пігментацією. Усі рубці з часом світлішають і стають майже непомітними за умови правильного догляду та відсутності ускладнень.

Цю статтю прочитали 21

Автор

БОРИСЕНКО АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА

онкохірургія

Рейтинг статті 0 з 5 на основі 0 оцінок