Аналізи крові: які бувають, що показують і як підготуватися?

Які бувають аналізи крові?

Аналізи крові класифікують залежно від типу та кількості показників, мети дослідження. Основні види досліджень крові:

• загальний та біохімічний;
• цитогенетичні;
• імунологічні;
• мікробіологічні;
• серологічні;
• онкомаркери;
• на вітаміни та мінерали;
• на групу крові та резус-фактор;
• ПЛР-діагностика.

Окремо виділяють аналізи крові на згортання, глюкозу, гормони, алергени. Тип необхідного дослідження визначається лікарем.

Загальний (клінічний) аналіз крові

Загальний (клінічний) аналіз крові – гематологічне лабораторне дослідження, яке показує кількість і стан клітин крові. Показання до здачі загального аналізу крові:

• гострі, тягнучі, тупі або колючі болі в черевній порожнині;
• жовтизна чи блідість шкірних покривів;
• відчуття стискання або біль у грудній клітці;
• головний біль та мігрені;
• зниження продуктивності та загальна слабкість;
• дзвін і шум у вухах;
• задишка або утруднене дихання;
• запаморочення та епізоди втрати свідомості;
• оніміння та судоми кінцівок;
• ломота в тілі та біль у суглобах;
• сонливість та занепад сил;
• порушення менструального циклу;
• нудота та блювання;
• часта печія та неприємний запах з рота;
• тривалі запори чи діарея;
• підвищена пітливість;
• ламкість та випадання волосся;
• лихоманка, кашель, біль у горлі;
• нежить чи закладеність носа.

У клінічний аналіз крові може входити до 25 показників, завдяки яким можна оцінити функціональний стан організму, виявити ознаки запалення чи інфекції. Також результати дослідження допоможуть запідозрити наявність патологій внутрішніх органів (наприклад, нирок, печінки, серця).

Що показує загальний (клінічний) аналіз крові

Клінічний аналіз допомагає оцінити стан імунної системи. Загальний аналіз крові показує:

• рівень гемоглобіну;
• наявність та гостроту запального процесу;
• алергічні та паразитарні захворювання.

Лейкоцитарна формула (відсоткове співвідношення різних лейкоцитів у крові) показує порушення функцій нирок, печінки, серця та щитоподібної залози. Також аналіз допомагає виявити порушення згортання крові (коагуляції).

Що входить у загальний (клінічний) аналіз крові

У загальний аналіз крові входять основні (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, ШОЕ та лейкоцитарна формула) та допоміжні (наприклад, тромбоцити) показники.

Показники загального аналізу крові з лейкоформулою
Показник	Характеристика	Причини зниження показника	Причини підвищення показника
Еритроцити	Червоні кров'яні клітини, які переносять кисень з легень у тканини та вуглекислий газ із тканин до легень, а також відповідають за обмінні процеси	Анемія, недокрів'я, киснева недостатність, крововтрата, імунодефіцитні стани	Скупчення еритроцитів у легеневій системі, захворювання легень (наприклад, обструктивний бронхіт), стеноз (звуження) легеневої артерії
Лейкоцити	Білі кров'яні клітини, які відіграють ключову роль в імунній системі, захищаючи організм від інфекцій та борючись із запаленням	Зниження лейкоцитів у загальному аналізі крові може бути спричинене інфекцією (ВІЛ або гепатитом), аутоімунним захворюванням, лейкемією, прийомом препаратів для лікування раку	Септичні стани, бактеріальна інфекція (наприклад, пневмонія)
Тромбоцити	Клітини, відповідальні за згортання крові, відіграють роль у запобіганні кровотечам	Рак крові (лейкоз), дефіцит вітаміну В12 та фолієвої кислоти	Інфекційний процес, запалення, порушення функціонування селезінки
Гемоглобін	Залізовмісний білок в еритроцитах, який «зв'язує» кисень та вуглекислий газ, забезпечуючи їх транспорт та підтримуючи кисневу рівновагу в організмі	Кисневе голодування клітин (призводить до слабкості, запаморочення, випадіння волосся, зниження продуктивності)	Вроджена вада серця, хронічна обструктивна хвороба легень, серцева недостатність, емфізема, рак печінки або нирок, справжня поліцитемія
Лімфоцити	Вид лейкоцитів, відіграють важливу роль в імунній системі, забезпечуючи імунітет і захист від вірусних інфекцій	Вірусні інфекції (грип, гепатит, коронавірус), недостатнє харчування, прийом кортикостероїдів, променева або хіміотерапія раку, саркоїдоз, аутоімунні захворювання	Бактеріальна або грибкова інфекція, рак крові або лімфатичної системи, аутоімунне захворювання, гіпотиреоз, лімфома
Базофіли	Клітини, які відповідають за виділення гормону алергії – гістаміну	Інфекційний процес, гіпертиреоз, стрес, тривала стероїдна терапія чи лікування раку	Аутоімунне захворювання (наприклад, ревматоїдний артрит), алергічна реакція, гіпотиреоз, мієлофіброз
Еозинофіли	Клітини, основною функцією яких є боротьба з паразитичними інфекціями	Синдром Кушинга, зловживання алкоголем, тривалий прийом ліків	Інфекційний чи алергічний процес, паразитарна інфекція
Моноцити	Білі кров'яні тільця, відповідальні за знищення патологічних бактерій	Генетичні порушення, захворювання кісткового мозку (наприклад, апластична анемія), бактеріальний сепсис, рак, вірусна інфекція	Бактеріальна, грибкова або вірусна інфекція, системні захворювання (наприклад, ревматоїдний артрит), сифіліс, туберкульоз
Нейтрофіли	Клітини, що складаються з паличок та сегментів (їх співвідношення змінюється при різних патологіях)	Зниження кількості паличок та підвищення сегментів є ознаками онкогематології (захворювання крові)	Збільшення паличок та зменшення сегментів може вказувати на виразкову хворобу шлунка, перитоніт, гнійний процес
Гематокрит	Відношення об'єму еритроцитів до загального об'єму крові	Анемія, втрата великої кількості крові, захворювання нирок та щитоподібної залози, лейкемія	Рубці в легенях, отруєння чадним газом, обструктивне апное, зневоднення, захворювання серця
Ретикулоцити	Незрілі еритроцити, кількість яких свідчить про активність кісткового мозку у виробництві червоних кров'яних клітин. Відповідають за транспортування кисню з легень у тканини та клітини	Патології нирок, рубцювання печінки (цироз), порушення функції кісткового мозку, анемії (хронічна, залізодефіцитна, перніціозна та апластична), мієлодиспластичний синдром	Гемолітична анемія, велика крововтрата
ШОЕ	Швидкість осідання еритроцитів у крові	Захворювання крові (лейкоцитоз, поліцитемія, анемія), імунодефіцитні стани (наприклад, синдром набутого імунного дефіциту)	Сепсис, системний васкуліт, аутоімунні патології (наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак), бактеріальна або вірусна інфекція, запалення, онкогематологія

Також під час дослідження оцінюється колірний показник крові, що вимірює рівень насиченості еритроцитів гемоглобіном. У нормі показник становить 0,85-1,15.

Норма та розшифрування загального (клінічного) аналізу крові

Норми аналізу крові відрізняються залежно від статі та віку пацієнта, а також у жінок під час вагітності.

Таблиця норми загального аналізу крові
Показник загального аналізу крові	Чоловіки	Жінки	Одиниця вимірювання
Лейкоцити (wbc аналіз крові)	4-9	4-9	10^9/л
Еритроцити (rbc аналіз крові)	3,9-5,3	3,9-4,7	10^12/л
Тромбоцити (plt аналіз крові)	150-390	150-390	10^9/л
Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитарній масі (mchc аналіз крові)	310-380	310-380	г/л
Процент средних клеток (mid анализ крови)	моноцити	2-10	2-10	%
базофіли	0-1	0-1	%
еозинофіли	0-6	0-6	%
Середній об'єм еритроцита (mcv аналіз крові)	80-100	80-100	фм
Середній об’єм тромбоцита (mpv аналіз крові)	7,5-10,5	7,5-10,5	фл
Лімфоцити (lymph аналіз крові)	1,2-3,0	1,2-3,0	тис/куб мм
Відносний вміст лімфоцитів (lym аналіз крові)	20-40	20-40	%
Гемоглобін (hgb аналіз крові)	110-160	120–140	г/л
Гематокрит (hct аналіз крові)	40-48	36-42	%
Ретикулоцити	0,5-2,5	0,5-2,5	%
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)	до 50 років – від 0 до 15, після 50 років – від 0 до 20	до 50 років – від 0 до 20, після 50 років – від 0 до 30	мм/год

Норми можуть дещо відрізнятися в залежності від лабораторії. Результати загального аналізу крові не є діагнозом, для їх розшифровки необхідна консультація терапевта або сімейного лікаря.

Біохімічний аналіз крові

Біохімічний аналіз крові – комплексне дослідження, спрямоване на оцінку метаболічних процесів в організмі, кожен з яких впливає на роботу внутрішніх органів. Тест застосовується для перевірки та виявлення відхилень у мінеральному, вуглеводному, жировому та білковому обмінах речовин.

Для дослідження кров береться з вени. Підготовка до біохімічного аналізу крові:

• обмеження смаженої та жирної їжі за 48 годин до тесту;
• відмова від інтенсивних фізичних вправ за добу до аналізу;
• утримання від тютюнопаління (курити перед аналізом крові не можна дві-три години).

Напередодні дослідження від води відмовлятися не треба. Перед аналізом крові важливо розповісти лікарю про лікарські засоби та вітаміни, що приймаються.

Що показує біохімічний аналіз крові

Дослідження застосовується для визначення причин скарг пацієнта (наприклад, зміни кольору шкіри, загальної слабкості), контролю хронічних захворювань, оцінки ефективності пройденого лікування та корекції курсу терапії. Біохімічний аналіз крові показує:

• гормональний збій;
• хвороби шлунково-кишкового тракту (панкреатит);
• патології серця (інфаркт, аритмії) та судин (інсульт, атеросклероз);
• порушення функціонування печінки (гепатит, цироз);
• захворювання сечовидільної системи (нирок, надниркових залоз);
• патології щитоподібної залози (гіпертиреоз);
• запальні захворювання (наприклад, міозит);
• ендокринні порушення (цукровий діабет першого-другого типів).

Біохімічне дослідження допомагає оцінити ліпідний обмін та виявити відхилення у балансі електролітів. При підозрі на цукровий діабет обов'язково перевіряється рівень глюкози, порушення функції жовчовивідних шляхів та печінки – аланінамінотрансфераза (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).

Що входить у біохімічний аналіз крові

У біохімічний аналіз крові може входити від 7 до 25 показників. Базові дослідження включають загальний білок та холестерин, глюкозу, печінкові проби (АЛТ, АСТ, білірубін), маркери функціональності нирок та сечовивідних шляхів (креатинін, сечовина та сечова кислота).

Білки беруть участь у всіх біохімічних реакціях: переносять різні речовини, діють як каталізатори реакцій, є частиною імунного захисту. Аналіз дозволяє виявити вміст у крові всіх білкових фракцій: альбуміну, фібриногену та глобулінів. Підвищений білок може вказувати на інфекцію, артрит, ревматизм, онкологію, знижений – на захворювання печінки, кишківника та нирок.

Показник	Характеристика	Причини відхилення показника від норми
Білки	Під час дослідження може визначатися рівень різних білкових фракцій: глобулінів, альбуміну та фібриногену.	Знижена кількість білків може вказувати на патології нирок, кишківника, печінки, підвищена – на ревматизм, злоякісну пухлину, інфекційний процес, артрит.
Загальний холестерин	Жироподібна речовина, необхідна для формування клітинних мембран та синтезу гормонів. Виробляється печінкою, а також надходить в організм з продуктами харчування.	Підвищений холестерин є фактором ризику серцево-судинних захворювань, застосовується для діагностики атеросклерозу. Також може вказувати на патологію щитоподібної залози та нирок, порушення ендокринної системи (наприклад, синдром полікістозних яєчників).
Глюкоза	Простий цукор та основне джерело енергії організму. Після засвоєння в крові глюкоза може використовуватися клітинами для виробництва енергії або зберігатись у вигляді глікогену в печінці та м'язах для майбутнього застосування.	Тривале та стійке підвищення показника може вказувати на гостре або хронічне запалення підшлункової залози (панкреатит), цукровий діабет, муковісцидоз, інфаркт, порушення ендокринної системи.
Аланінамінотрансфераза (АЛТ)	Фермент печінки, який відіграє важливу роль в обміні амінокислот в організмі.	Підвищення рівня АЛТ може вказувати на інфекційні захворювання, холестаз (застій жовчі), інфаркт міокарда, запалення м'язів (міозит), патологію печінки (жирову дистрофію, цироз, гепатит).
Аспартатамінотрансфераза (АСТ)	Фермент присутній у клітинах печінки, м'язів та серця.	Збільшення рівня АСТ у крові свідчить про захворювання серця (перикардит, аритмію, серцеву недостатність), порушення функції печінки (зокрема на фоні зловживання алкоголем), прийом лікарських засобів, порушення мозкового кровообігу (інсульт), підвищену активність щитоподібної залози (гіпертиреоз).
Білірубін	Пігмент, що утворюється внаслідок руйнування гемоглобіну в червоних кров'яних клітинах в організмі.	Високий білірубін може вказувати на порушення роботи печінки (наприклад, цироз), закупорку в жовчному міхурі або жовчовивідних протоках, генетичні захворювання (хвороба Вільсона), анемію, інфекції.
Креатинін	Продукт метаболізму, який утворюється у м'язах при розпаді креатину, його рівень у крові є показником функції нирок, оскільки креатинін виводиться з організму нирками через сечу.	Підвищення креатиніну може бути спричинене нирковою недостатністю, порушеною функцією щитоподібної залози.
Сечовина	Продукт обміну азоту, що утворюється в печінці при розкладанні білків, переноситься в кров, фільтрується нирками та виділяється із сечею.	Зниження рівня сечовини може бути викликане цирозом печінки, целіакією, інтоксикацією важкими металами, інтенсивними фізичними навантаженнями, голодуванням, підвищення – захворюваннями нирок, зневодненням, звуженням сечовивідних шляхів, кровотечею у шлунково-кишковому тракті.
Сечова кислота	Продукт обміну пуринів, який утворюється під час розкладання нуклеїнових кислот в організмі.	Високий рівень сечової кислоти в крові може вказувати на ниркову недостатність. Сечова кислота може кристалізуватись у суглобах, викликаючи болючі запальні процеси (наприклад, подагру).

При підозрі на наявність захворювань внутрішніх органів та для контролю діагностованих патологій пацієнту призначається аналіз крові з розширеним переліком показників. Біохімічне дослідження може включати оцінку ліпідів, вуглеводів, неорганічних речовин – мікро- та макроелементів (кальцію, магнію, хлору, фосфору, калію та натрію), вітаміну В12.

Норма та розшифровка біохімічного аналізу крові

Норми біохімічного дослідження крові можуть варіюватися в залежності від віку, статі пацієнта

Норми біохімичного аналізу крові
Показник	Норма в дорослих
Загальний білок	65-85 г/л
Загальний холестерин	3,1 до 5 ммоль/літр
Білірубін загальний	1,7-20,5 ммоль/л
Білірубін прямий	0,4-5,1 ммоль/л
Білірубін непрямий	0,01-15,4 ммоль/л
Аспартатамінотрансфераза (АСТ)	0-37 Од/л
Аланінамінотрансфераза (АЛТ)	0-40 Од/л
Сечовина	6-24 мг/дл (від 2,1 до 8,5 ммоль/л )
Сечова кислота	210-420 мкмоль/л у чоловіків та 150-350 мкмоль/л у жінок
Глюкоза	3,5-5,7 ммоль/л
Альбумін	35-53 г/л
Гамма-глутамілтрансфераза	7-32 Од/л у жінок та 11-50 Од/л у чоловіків
Креатинін	65,4-119,3 мкмоль/л у чоловіків та 52,2-91,9 мкмоль/л у жінок
Лужна фосфатаза	35-105 Од/л у жінок та 40-130 Од/л у чоловіків
Калій	3,5-5,1 ммоль/л
Магній	0,7-1,05 ммоль/л
Натрій	130-157 ммоль/л
Кальцій	2,15-2,5 ммоль/л

 Результати дослідження не є діагнозом. Для розшифровки біохімічного аналізу крові необхідно звернутися до терапевта або вузькопрофільного фахівця.

Аналіз крові на групу та резус-фактор

Аналіз крові на групу та резус-фактор є обов'язковим при хірургічних втручаннях (як планових, так і екстрених). Також дослідження призначається вагітним жінкам перед природними пологами та кесаревим розтином.

Що таке група крові та резус-фактор

Група крові – це класифікація на основі наявності або відсутності певних антигенів (А та В) та антитіл (а та b) у червоних кров'яних клітинах і плазмі. Існує понад 38 груп крові, проте в медичних центрах зазвичай визначаються групи А, В, АВ і 0.

Резус-фактор (Rh-фактор) – це білок, який може бути присутнім на поверхні еритроцитів. У людини може бути позитивний чи негативний резус-фактор.

Для чого потрібен аналіз крові на групу та резус-фактор

Основною метою здачі аналізу на групу крові та резус-фактор є забезпечення безпечного переливання крові (під час операцій, донорства). Вагітним жінкам з негативним резус-фактором потрібно пройти дослідження для виключення резус-конфлікту з дитиною. Аналіз також призначається пацієнтам при гемолітичній хворобі.

Розшифровка аналізу крові на групу та резус-фактор

Резус-фактор визначається залежно від наявності в людини антигену Rh0(D). При відсутності антигену кров є резус-негативною, при наявності – резус-позитивною.

Розшифровка аналіза на групу крові
Група	Антигени на еритроцитах	Антитіла в плазмі	Rh-фактор
A	A	Аnti-B	+ чи -
B	B	Аnti-A	+ чи -
AB	A і B	Немає антитіл	+ чи -
0 (нульова)	Антигени відсутні	Аnti-A і Аnti-B	+ чи -

Коагулограма (гемостазіограма)

Система зсідання крові – це складний біологічний механізм, призначений для запобігання значній втраті крові при пошкодженні судин. При нормальному зсіданні ризик виникнення кровотеч і тромбів (згустків крові) зводиться до мінімуму. Симптоми, які можуть вказувати на порушення зсідання крові:

• сильна кровотеча після травми, стоматологічної процедури чи операції;
• домішки крові в калі чи сечі;
• часті носові кровотечі;
• червоні чи коричневі плями під шкірою;
• поява синців на шкірі;
• біль і скутість у м'язах та суглобах;
• почервоніння чи набряк шкірних покривів;
• рясні кровотечі під час місячних;
• підвищення локальної температури в нозі чи руці;
• утруднене дихання;
• нудота.

Коагулограма – це лабораторне дослідження, спрямоване на оцінку коагуляції (зсідання). Коагулограма допомагає оцінити гемостаз (підтримка рідкого стану крові) та фібриноліз (розчинення згустків крові).

Що показує коагулограма (гемостазіограма)

Коагулограма показує кількість та якість протромбіну, їх здатність утворювати тромби та запобігати серйозним крововтратам, про що свідчить швидкість утворення кров'яних згустків. Показання до коагулограми:

• надмірна вага або ожиріння;
• запальний процес в організмі;
• порушення функції печінки;
• патології імунної системи;
• звуження або закупорка кровоносних судин;
• інфекції (наприклад, коронавірус, сепсис);
• патології серцево-судинної системи;
• аутоімунні захворювання (наприклад, системний червоний вовчак);
• надлишкова кровоточивість із ран та порізів;
• захворювання крові;
• нестача вітамінів К, В6, В12, фолієвої кислоти;
• злоякісні новоутворення;
• необхідність переливання крові.

Гемостазіограма обов'язково призначається перед відкритими та лапароскопічними хірургічними втручаннями для оцінки ризику кровотечі під час операції та тромбоутворення під час реабілітаційного періоду. Через гормональні зміни, збільшення тиску на вени та об'єм крові під час вагітності підвищується ризик тромбів, тому коагулограма призначається при плануванні зачаття.

Що входить у коагулограму (гемостазіограму)

Дослідження спрямоване на перевірку факторів зсідання – спеціальних білків у крові. В аналіз на зсідання крові входять:

• фібриноген;
• тромбіновий час;
• протромбін (протромбіновий час, за Квіком);
• активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ);
• міжнародне нормалізоване відношення (МНВ).

Перед здачею аналізу необхідно повідомити лікаря про лікарські препарати (антикоагулянти) і харчові добавки (наприклад, залізо), що приймаються. У разі впливу препаратів на густоту крові лікар може тимчасово призупинити прийом засобів, змінити їх тип чи дозування.

Спеціальна підготовка до гемостазіограм не потрібна. Їсти та пити перед лабораторним дослідженням можна. Для проведення коагулограми кров береться з вени.

Норма та розшифровка коагулограми (гемостазіограми)

Зниження показника зсідання крові вказує на підвищений ризик великої кровотечі навіть при невеликих травмах (наприклад, порізі чи наступанні на гострий предмет). Гіперкоагуляція – це патологічний стан, що характеризується підвищеною густотою крові та може призвести до формування тромбів, здатних перекривати кровоносні судини.

Норми гемостазіограми можуть відрізнятися у дітей та вагітних жінок.

Таблиця норми коагулограми
Показник	Норма
Фібриноген	2-4 г/л
Тромбіновий час	11-18 сек.
Активований частковий тромбопластиновий час	30-40 сек.
Вовчаковий антикоагулянт	0,8-1,2 ум.од.
Протромбіновий індекс	93-100%
Міжнародне нормалізоване відношення	0,8-1,2

Результат аналізу на густину крові не є діагнозом. Для розшифровки коагулограми потрібна консультація сімейного лікаря.

Аналіз крові на цукор

Глюкоза – це основне джерело енергії для клітин, яке надходить у кров після засвоєння вуглеводів з їжі. Рівень глюкози в крові контролюється організмом для підтримки оптимальної енергії та забезпечення функціонування органів.

На перевірку рівня глюкози в крові може направити сімейний лікар чи ендокринолог. Симптоми, що вказують на необхідність здачі аналізу на цукор:

• часті позиви до сечовипускання;
• сильна спрага;
• різка та незрозуміла втрата ваги;
• неконтрольоване почуття голоду;
• затуманений зір;
• постійна втома та слабкість;
• повільне загоєння порізів і ран;
• тремтіння в тілі;
• озноб та підвищена пітливість;
• прискорене серцебиття;
• дратівливість та занепокоєння.

Для перевірки рівня глюкози береться венозна чи капілярна кров. Здавати тест рекомендується натщесерце, оскільки прийом їжі може призвести до підвищення цукру в крові.

Для чого потрібен аналіз крові на цукор

Аналіз крові на цукор показує концентрацію глюкози в крові. Дослідження зазвичай використовується для діагностики цукрового діабету другого типу. Причини підвищеного цукру в крові:

• надмірна активність щитоподібної залози (гіпертиреоз);
• захворювання підшлункової залози (наприклад, панкреатит);
• патології надниркових залоз (синдром Кушинга);
• тривалий прийом препаратів, що впливають на рівень цукру (наприклад, кортикостероїди).

Причини низького рівня глюкози можуть включати патології нирок або печінки, гіпотиреоз (недостатню активність щитоподібної залози), хворобу Аддісона (надниркова недостатність). Кількість глюкози також може коливатися після їди або інтенсивної фізичної активності, на тлі стресу.

Аналіз також може призначатися людям з ожирінням, високим кров'яним тиском, інсультом або захворюваннями серця в анамнезі, а також пацієнтам, які ведуть сидячий спосіб життя. Зазначені фактори підвищують ймовірність діабету, тому регулярне здавання аналізу на глюкозу допоможе запобігти або виявити захворювання на ранній стадії.

Норма та розшифровка аналізу крові на цукор

У нормі рівень цукру натщесерце становить від 70 до 99 мг/дл (від 3,9 до 5,5 ммоль/л). Показник глюкози від 100 мг до 125 мг/дл (від 5,6 до 6,9 ммоль/л) вказує на переддіабет.

Аналіз крові на гормони

Гормони – біологічні активні речовини, що регулюють важливі біохімічні процеси – зріст, розмноження, обмін речовин. Органи та залози, в яких виробляються гормони:

• гіпофіз (пролактин, окситоцин, тиреотропний гормон);
• надниркові залози (альдостерон, норадреналін);
• підшлункова залоза (глюкагон та інсулін);
• нирки (еритропоетин);
• яєчники (естроген, прогестерон);
• паращитоподібні залози (паратиреоїдний гормон);
• щитоподібна залоза (трийодтиронін, тироксин);
• сім'яники (тестостерон).

Аналіз крові на гормони допомагає визначити кількість біологічно активних речовин у крові. Направити на здачу аналізу може сімейний лікар, ендокринолог, гінеколог чи уролог.

Що входить в аналіз крові на гормони

Гормональні дослідження проводять при захворюваннях органів ендокринної системи та спричинених ними порушеннях функцій організму. Тестування призначається при патологіях вагітності, ожирінні, акне, захворюваннях щитоподібної залози, порушенні функції нирок та яєчників.

Дослідження передбачає забір венозної крові пацієнта для визначення рівня гормонів і виявлення причини гормонального збою. Симптоми, при яких жінкам потрібно здати кров на гормони:

• порушення менструального циклу (рясні або мізерні, болючі чи нерегулярні місячні);
• нічна пітливість та припливи жару;
• сухість піхви;
• атрофія (стоншення) тканин піхви;
• надмірний ріст волосся на тілі;
• ламкість та випадіння волосся;
• зниження статевого тяжіння;
• біль та дискомфорт під час сексу;
• зміна кольору шкіри;
• висипи на обличчі та тілі;
• підвищена чутливість молочних залоз;
• зменшення грудей у розмірах.

Чоловікам перевірити рівень гормонів потрібно при зниженні лібідо, еректильній дисфункції, безплідді. На гормональний збій також можуть вказувати втрата кісткової та м'язової маси, гінекомастія (збільшення грудних залоз).

Аналіз крові на гормони щитоподібної залози необхідний при припухлості або ущільненні в ділянці шиї, швидкій стомлюваності, прискореному серцебитті в стані спокою. Тремор пальців, різка втрата ваги, підвищена чутливість до тепла також є показаннями до перевірки гормонів щитоподібної залози.

Норма та розшифровка аналізу крові на гормони

Підготовка до здачі аналізу крові на гормони може змінюватися в залежності від типу гормону та місця його синтезу (наприклад, щитоподібна залоза, гіпофіз, надниркові залози). Лікар може рекомендувати відмовитися від їжі, обмежити фізичну активність, утриматися від статевих контактів. Пити воду перед аналізом на гормони не протипоказано.

Норми аналізу крові на гормони можуть відрізнятися залежно від статі, віку, фази менструального циклу.

Норми аналізів крові на гормони
Назва гормону	Чоловіки	Жінки
Інсулін	До 26,0 мкМО/мл	До 26,0 мкМО/мл
Кортизол	185-624 нмоль/л (вранці) и 55-276 нмоль/л (ввечері)	185-624 нмоль/л (вранці) и 55-276 нмоль/л (ввечері)
Соматотропний гормон (СТГ)	0,1-3,0 нг/мл	0,1-8,0 нг/мл
Тироксин загальний	50-122 нг/мл	50-122 нг/мл
Тиреотропний гормон	0,3-4,68 мкМО/мл	0,3-4,68 мкМО/мл
Трийодтиронін загальний	0,87-1,78 нг/мл	0,87-1,78 нг/мл
Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ)	1,27-19,26 мМО/мл	фолікулярна фаза (3,85-8,78 мМО/мл), овуляція (4,54-22,51 мМО/мл), лютеїнова фаза (1,8-5,1 мМО/мл), менопауза (16-113)
Лютеїнізуючий гормон (ЛГ)	1,2-8,7	фолікулярна фаза (2-11 МО/л), овуляція (19-103 мМО/мл), лютеїнова фаза (1,2-12,9 мМО/мл), менопауза (10-60)
Тестостерон	6,27-29,5 нмоль/л	до 2,8 нмоль/л.

Показники норми можуть відрізнятися у різних лабораторіях. Результати аналізів не є діагнозом, для їх розшифровки необхідно звернутися до лікаря.

Імунологічний аналіз крові

Імунологічний аналіз крові – це лабораторне дослідження, спрямоване на оцінку стану імунної системи, основною функцією якої є захист організму від вірусів, грибків, бактерій та паразитів. Імунологічний аналіз також допомагає виявити в крові антитіла та визначити алергологічний статус (наприклад, виявити алергію на продукти харчування).

Що показує імунологічний аналіз крові

Імунологічний аналіз крові показує стан клітинного (пов'язаний з активністю Т-лімфоцитів – білих кров'яних тілець) та гуморального (пов'язаний з антитілами, що виробляються клітинами) імунітету. Показання до імунологічного дослідження крові:

• постійні сонливість та млявість;
• затяжні та часті інфекційні захворювання;
• збільшення та запалення лімфатичних вузлів;
• підвищена температура тіла без ознак ГРВІ;
• захворювання шкірних покривів;
• різке зниження ваги;
• відсутність реакції організму на лікування антибіотиками.

Пройти обстеження також необхідно в разі розвитку ускладнень після хірургічного втручання. Імунологічний аналіз крові на онкомаркери здається при підозрі на злоякісні новоутворення крові, внутрішніх органів (наприклад, печінки, нирок, шлунка), шкіри.

Імунологічний аналіз крові на непереносимість продуктів проводиться для перевірки організму на гіперчутливість до основних 286 продуктів харчування, поширених у нашій країні. Отримання результатів імунологічного аналізу крові допоможе правильно скласти раціон харчування та уникнути виникнення алергічних реакцій.

Що входить в імунологічний аналіз крові

Перелік показників для оцінки стану імунної системи може змінюватись в залежності від передбачуваного діагнозу та симптомів пацієнта. В імунологічний аналіз крові зазвичай входять:

• загальний аналіз крові з формулою;
• сироваткові імуноглобуліни (A, G, M, Е);
• субпопуляції клітин;
• функціональна активність гранулоцитів методом DHR-тесту.

Для дослідження береться венозна кров. Підготовка до проведення лабораторного тесту не потрібна.

Норма та розшифровка імунологічного аналізу крові

Норми імунологічного аналізу крові залежать від типу дослідження та виду патології. Розшифровку результатів обстеження проводить сімейний лікар, терапевт чи вузькопрофільний фахівець, який призначив аналіз (наприклад, інфектолог).

Аналіз крові на алергію

Алергія – це надмірна реакція імунної системи на зазвичай безпечні речовини, які називаються алергенами. Аналіз крові на алергію, на відміну від шкірних проб, дозволяє перевірити організм на велику кількість алергенів за раз (наприклад, alex-test дозволяє виявити реакцію на 295 алергенів).

Що входить в аналіз крові на алергію

Дослідження на алергени спрямовані на виявлення у крові речовин, що виробляються у відповідь на антигени (еозинофіли та імуноглобулін E в сироватці). Еозинофіли вказують на гіперчутливість, а сироватковий імуноглобулін E допомагає визначити конкретні антигени, що викликають патологічну імунну відповідь.

Норма та розшифровка аналізу крові на алергію

Аналіз крові допомагає виявити алергічну реакцію на продукти харчування, пилок та пух рослин, шерсть тварин, пил, хімікати, ароматизатори, лікарські препарати. Норми дослідження змінюються залежно від типу проведеного дослідження. Розшифровка аналізу крові проводиться сімейним лікарем чи алергологом.

ПЛР-аналіз крові

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – це біохімічний метод у молекулярній біології, призначений для збільшення певних ділянок ДНК. Застосовується у діагностиці інфекційних та генетичних захворювань.

Що показує ПЛР-аналіз крові

ПЛР-аналіз крові показує наявність та концентрацію інфекційних збудників в організмі. Інфекційні захворювання, які можна виявити за допомогою ПЛР:

• вірусні гепатити (A, B, C, D, TT);
• токсоплазмоз;
• цитомегаловірус;
• інфекційний мононуклеоз;
• оперізуючий лишай;
• герпетичні інфекції;
• краснуха;
• коронавірусна інфекція.

На здачу ПЛР-аналізу може направити терапевт чи сімейний лікар при виявленні симптомів інфекції. На розвиток інфекційного процесу можуть вказувати підвищена температура, біль у горлі, ломота в тілі, кашель, нежить або закладеність носа, головний біль, висип на шкірі.

Дослідження проводиться для визначення ймовірності зараження венеричним захворюванням після випадкового незахищеного статевого контакту. Також тестування рекомендується під час вагітності з метою запобігання патологіям (наприклад, краснухи, токсоплазмозу), здатних викликати відхилення у розвитку плода.

Що входить у ПЛР-аналіз крові

До ПЛР-аналізу входить дослідження крові на наявність патогенних мікроорганізмів. Для дослідження кров береться з вени. Спеціальна підготовка до проведення тестування не потрібна, відмовлятися від води та їжі не потрібно.

Важливо повідомити лікарю про лікарські препарати, що приймаються. У разі можливого спотворення результатів дослідження лікар призупинить прийом або змінить дозування препарату.

Норма та розшифровка ПЛР-аналізу крові

Норми ПЛР-аналізу залежать від виду тестування (на гепатит, токсоплазмоз). Наприклад, при перевірці на краснуху негативним вважається результат до 10.0, а наявність IgG до вірусу в жінок до вагітності вказує на захищеність плода від інфікування.

Аналіз крові на паразитів

Паразити – це патогенні мікроорганізми, які живуть на шкірі або у внутрішніх органах (наприклад, кишківнику). В людському організмі можуть бути виявлені круглі черв'яки (аскарида, гостриця) та стрічкові глисти (ціп'як, ехінокок).

Гельмінти передаються через термічно необроблені рибу та м'ясо, немиті овочі та фрукти, неочищену воду, повітряно-краплинним шляхом, а також при контакті з фекаліями. Для перевірки організму на паразитів необхідно здати аналіз крові.

Що показує аналіз крові на паразитів

Дослідження показує наявність антитіл до певних паразитів (наприклад, лямблій, аскаридів) у крові. Показання до здачі аналізу на паразитів:

• гострий або тягнучий біль у животі;
• здуття живота;
• тривалі запори чи діареї;
• свербіння в області ануса та промежини;
• висипання червоного кольору на шкірі;
• ламкість волосся та нігтів;
• різке зниження ваги;
• зміна апетиту (посилення чи відсутність);
• кашель.

Аналіз крові на паразитів є найбільш точним методом діагностики, що дозволяє запобігти серйозним запаленням внутрішніх органів, спричинених потраплянням в організм різних видів паразитів. Дослідження призначається дорослим та дітям.

Що входить в аналіз крові на паразитів

Дослідження може включати перевірку на різні типи паразитів, точний перелік яких може змінюватися в залежності від лабораторії. Паразити, які можуть бути виявлені за допомогою аналізу крові:

• лямблії;
• трихінели;
• ехінокок;
• токсокара;
• опісторхії;
• аскариди.

Аналіз допомагає виявити наявність різних типів антитіл (IgA, IgM, IgG) до паразитів. Розшифровка результатів дослідження проводиться сімейним лікарем, гастроентерологом або інфектологом, після встановлення діагнозу підбирається медикаментозний курс терапії.

Норма та розшифровка аналізу крові на паразитів

Підвищені рівні IgA вказують на активний інфекційний процес або підвищену чутливість організму до паразитарних антигенів. Високі рівні IgM можуть вказувати на первинне зараження паразитарною інфекцією, а наявність IgG – на перенесену інфекцію та розвиток імунітету. Відсутність антитіл є ознакою відсутності інфекції.

Онкомаркери крові

Онкомаркери – це специфічні білки, які виробляються раковою пухлиною або здоровими клітинами у відповідь на злоякісний процес. При підозрі на рак лікар направляє пацієнта на аналіз на онкомаркери.

Що показують онкомаркери крові

Аналіз на онкомаркери показує імовірність наявності пухлини та її можливу локалізацію, допомагає визначити стадію та оцінити прогноз захворювання. Також онкомаркери регулярно здаються пацієнтами з діагностованою онкологією для відстеження ефективності терапії. Зниження онкомаркерів може вказувати на зменшення розміру пухлини, підвищення – на розвиток стійкості до лікування, прогресування раку, рецидив.

Що входить в онкомаркери крові

Для діагностики ракових захворювань застосовується понад 20 видів онкомаркерів. Виділяють такі види онкомаркерів:

• молочної залози;
• підшлункової залози;
• сім'яників;
• щитоподібної залози;
• сечового міхура;
• шкірних покривів;
• печінки;
• легень;
• матки;
• стравоходу;
• передміхурової залози;
• шлунка;
• яєчників;
• кишківника.

Типи онкомаркерів для жінок і чоловіків відрізняються. Специфічним чоловічим онкомаркером є простатичний специфічний антиген, жіночим – НЕ-4 (онкомаркер яєчників).

Онкомаркери молочної залози призначаються при виявленні ущільнення або пухлини в залозі, зміні розмірів або форми грудей, гіперпігментації ареоли, виділеннях із соска. Онкомаркери матки необхідно здати при маткових кровотечах, порушеннях менструального циклу (наприклад, рясних місячних).

Гастроентеролог може направити пацієнта на онкомаркери шлунка при болю в животі, печії, нудоті та блюванні, різкій втраті ваги, швидкому насиченні після їжі. Онкомаркери підшлункової залози можуть бути призначені при болю в черевній порожнині, що віддає у спину, свербінні шкіри, жовтяниці. Онкомаркери кишківника необхідні при домішках крові, слизу або гною в калі, нетриманні фекалій, закрепах та діареї.

Норма та розшифровка онкомаркерів крові

Відхилення онкомаркерів від норми може вказувати не лише на злоякісні процеси. Результати тесту на онкомаркери можуть бути підвищені при патологіях нирок (наприклад, недостатності), печінки (при гепатиті або цирозі), запаленні та інфекції.

Таблиця норми онкомаркерів
Тип онкомаркера	Норма
ХГЧ	0-5 МО/мл
SCC	0-1,5 нг/мл
ПСА	До 4 нг/мл
СА-19-9	До 30 МО/мл
РЕА	До 5 нг/мл
СА-242	До 30 МО/мл
СА-125	До 30 МО/мл
АФП	15-30 МО/мл
СА-15-3	У жінок – 9.2-38,0 Од/мл, у чоловіків – 9,0-51,0 Од/мл
CA 72-4	До 6,9 Од/мл
Кальцітонін	У жінок – 0-11,5 пг/мл, у чоловіків – 0-18,2 пг/мл
Cyfra 21-1	До 3,3 нг/л
НЕ-4	У пременопаузі – менше 70 Пмоль/л, у постменопаузі – менше 140 Пмоль/л
Б-2-МГ	Від 670 до 2140 нг/мл

Результати аналізу крові на онкомаркери не є діагнозом. Для розшифровки отриманих результатів дослідження необхідна консультація лікаря. Для встановлення діагнозу пацієнта також направляють на додаткові дослідження (наприклад, МРТ або УЗД).

Аналіз крові на вітаміни та мінерали

Вітаміни та мінерали – це нутрієнти, необхідні для підтримки здоров'я організму. Вони є важливими компонентами метаболічних процесів і беруть участь у багатьох біохімічних реакціях.

Що показує аналіз крові на вітаміни та мінерали

Аналіз крові на вітаміни та мінерали показує наявність порушень у балансі нутрієнтів, допомагає виявити зниження та підвищення концентрації органічних та неорганічних речовин. Дослідження застосовується для оцінки стану здоров'я за наявності симптомів дефіциту (наприклад, при випаданні волосся та ламкості нігтів) та у профілактичних цілях. Регулярно перевіряти рівень мінералів та вітамінів потрібно професійним спортсменам і людям, які ведуть активний спосіб життя.

Що входить в аналіз крові на вітаміни та мінерали

Перелік вітамінів і мінералів може змінюватися в залежності від цілей дослідження. Пацієнт може здати аналіз на всі або лише на основні нутрієнти, що беруть активну участь в обміні речовин. Групи вітамінів, на які можна перевірити організм:

• жиророзчинні (А, Д, Е та К);
• водорозчинні (С, В1, В2, В3, В6, В12, фолієва та пантотенова кислоти, біотин);
• вітаміни групи В;
• один чи кілька вітамінів з різних груп.

Пацієнт може пройти комплексне обстеження на вітаміни. Лікар може направити на здачу вітамінів, які впливають на антиоксидантний захист, регуляцію детоксикаційної системи печінки, роботу кісткової, м'язової, репродуктивної, серцево-судинної системи, а також імунітет.

Норма та розшифровка аналізу крові на вітаміни і мінерали

Норми вітамінів і мінералів можуть змінюватися в залежності від віку людини.

Таблиця норми вітамінів і мінералів
Нутрієнт	Норма
Залізо	8,95-30 мкмоль/л
Магній	0,63-1,05 ммоль/л
Кальцій	2,2-2,55 ммоль/л
Фосфор	0,81-1,62 ммоль/л
Калій	3,5-5,5 ммоль/л
Вітамін Д	менше 20 нг/мл – дефіцит, 20-30 нг/мл – помірна недостатність, 30-100 нг/мл – норма, понад 100 – токсичний рівень
Вітамін С	4-20 мкг/мл

Після отримання результатів обстеження не можна самостійно починати приймати харчові добавки та вітамінні комплекси (навіть у разі виявлення дефіциту). Прийом вітамінів та мінералів призначає лікар після розшифровки результатів дослідження.