• >
  • >

Мініабдомінопластика: у чому її особливість і як вона проводиться?

Мініабдомінопластика: у чому її особливість і як вона проводиться?
10 106
Створено

Що таке мініабдомінопластика?

Мініабдомінопластика — це менш інвазивний різновид класичної абдомінопластики, спрямований на корекцію нижньої частини живота. Вона підходить пацієнтам з невеликими надлишками шкіри і жиру нижче пупка, які не потребують масштабного втручання.

Чим мініабдомінопластика відрізняється від інших методів підтяжки живота?

Мініабдомінопластика відрізняється від інших методів підтяжки живота тим, що вона фокусується тільки на нижній частині живота, усуваючи надлишок шкіри і жиру в зазначеній ділянці. Зазвичай проводиться без необхідності переміщати пупок або робити великі розрізи, як під час повної абдомінопластики.

Мініабдомінопластика підходить для пацієнтів з мінімальними змінами в ділянці нижнього живота (наприклад, після пологів або невеликого набору ваги). На відміну від ліпосакції, яка дає змогу тільки видалити надлишкові жирові відкладення, мініабдомінопластика також дає змогу відновити розтягнуті м'язи, допомагаючи поліпшити контури і пружність живота.

Мініабдомінопластика: до і після

До операції живіт може бути обвислим з надлишком шкіри і розтяжками, особливо в нижній частині. Після мініабдомінопластики контури стають більш підтягнутими, шкіра розгладжується, а розтяжки, що перебувають у ділянці видаленої шкіри, значно поліпшуються. Побачити фото живота до і після мініабдомінопластики можна нижче.

Через два місяці після операції більшість пацієнтів вже бачать виражене поліпшення форми живота. Хоча залишкові набряки можуть зберігатися, контури живота вже стають більш чіткими і підтягнутими. Шкіра продовжує гоїтися, а шви стають менш помітними. Побачити, який вигляд має живіт через 2 місяці після мініабдомінопластики, можна на фото.

Через рік після операції результати стають остаточними. Шрами значно освітлюються і стають майже невидимими, а форма живота стабілізується. Пацієнти можуть насолоджуватися довгостроковим ефектом від підтяжки, поліпшенням контурів і мінімізацією розтяжок. На фото показано результат абдомінопластики через рік після операції.

Які показання до мініабдомінопластики?

Мініабдомінопластика в разі діастазу допомагає відновити розтягнуті м'язи черевної стінки, покращуючи підтримку внутрішніх органів і повертаючи форму живота. Інші показання до мініабдомінопластики:

  • птоз або в'ялість шкіри в нижній частині живота;
  • наявність жирових складок;
  • набуті або вроджені дефекти шкіри;
  • асиметрія живота;
  • надлишкова шкіра у нижній частині живота .

Мініабдомінопластика може допомогти зменшити видимість розтяжок, якщо вони розташовані нижче пупка. Мініабдомінопластика після кесаревого розтину може бути хорошим варіантом для жінок, які хочуть поліпшити зовнішній вигляд живота, особливо якщо після пологів залишився надлишок шкіри. Операція допомагає усунути надлишкову шкіру і відновлює контури черевної стінки, але не зачіпає ділянку шва від кесаревого розтину, який залишається на місці.

Які бувають види мініабдомінопластики?

Існує кілька видів мініабдомінопластики, які розрізняються за об'ємом і методом виконання. Основним варіантом є класична мініабдомінопластика, яка фокусується на корекції нижньої частини живота, видаленні надлишкової шкіри та підтяжці тканин. Іноді процедуру доповнюють ліпосакцією для поліпшення контурів живота і видалення жирових відкладень. У деяких випадках може бути проведена мініабдомінопластика з підтяжкою пупка, коли хірург коригує його положення для більш естетичного вигляду.

Мініабдомінопластика з ліпосакцією

Мініабдомінопластика з ліпосакцією поєднує видалення надлишкової шкіри і жиру в нижній частині живота з додатковим контуруванням за допомогою ліпосакції. Це дає змогу не тільки усунути в'ялість і розтяжки, а й поліпшити загальні контури черевної ділянки, видаляючи локалізовані жирові відкладення з боків або в нижній частині живота.

Мініабдомінопластика з підтяжкою пупка

Мініабдомінопластика з підтяжкою пупка застосовується, коли потрібне не тільки видалення зайвої шкіри і жиру в нижній частині живота, а й корекція положення пупка. Операція актуальна для жінок після пологів, у яких пупок може бути розтягнутий або зміщений. Під час операції пупок переміщується в потрібне положення, а надлишкова шкіра, включно з областями навколо пупка, висікається.

Який метод анестезії використовується під час мініабдомінопластики?

Під час мініабдомінопластики зазвичай використовують загальну анестезію, оскільки операція передбачає значне втручання, пов'язане з видаленням шкіри і можливою корекцією м'язів черевної стінки. Загальна анестезія необхідна, щоб пацієнт перебував у повному спокої, не відчуваючи болю, що забезпечує максимальний комфорт і безпеку під час процедури. Крім того, наркоз дає змогу хірургу працювати ефективніше, не обмежуючись рухами пацієнта, і мінімізує стрес для організму, що особливо важливо під час проведення більш тривалих операцій.

Які обстеження потрібно пройти перед мініабдомінопластикою?

Напередодні мініабдомінопластики пластичний хірург направляє пацієнта на лабораторні дослідження, щоб виключити протипоказання до операції. Аналізи перед абдомінопластикою:

  • загальні аналізи крові та сечі;
  • дослідження крові на гепатити В і С;
  • аналіз на сифіліс;
  • тест на вірус імунодефіциту людини;
  • коагулограма (дослідження на згортання крові).

Також пацієнт обов'язково здає аналіз на рівень глюкози в крові, щоб виявити можливі порушення у вуглеводному обміні, включно з діабетом або гіпоглікемією. Зазначені стани можуть значно вплинути на процес загоєння після операції, підвищити ризик ускладнень, пов'язаних з анестезією і післяопераційним відновленням.

Операцію відкладають у разі виявлення у пацієнта вірусної або бактеріальної інфекції, за наявності запалення в місці впливу, а також у разі загострення хронічних захворювань. Інші протипоказання до мініабдомінопластики живота:

  • декомпенсований цукровий діабет першого-другого типу;
  • декомпенсовані хвороби щитоподібної залози ;
  • порушення згортання крові;
  • декомпенсовані патології серця та судин ;
  • декомпенсована ниркова недостатність;
  • вагітність або грудне вигодовування;
  • декомпенсовані ендокринні захворювання;
  • декомпенсовані порушення психіки.

Операцію відкладають у разі лихоманки, тому що підвищена температура може свідчити про запальний процес або інфекцію в організмі, збільшуючи ризик ускладнень під час і після хірургічного втручання. Лихоманка послаблює імунну систему, уповільнює загоєння тканин і підвищує ймовірність інфікування післяопераційної рани. Крім того, при високій температурі можуть виникнути проблеми з анестезією, включно з нестабільним тиском і утрудненим диханням, тому операцію проводять тільки після повного одужання пацієнта.

Як підготуватися до мініабдомінопластики?

Підготовка до мініабдомінопластики передбачає відмову від приймання антикоагулянтів та інших препаратів, які можуть вплинути на згортання крові, за погодженням з лікарем. За 7-10 днів до операції бажано відмовитися від куріння, оскільки воно уповільнює загоєння тканин.

Перед мініабдомінопластикою електрокардіографію проводять для оцінки стану серця і виключення можливих порушень серцево-судинної системи, які можуть вплинути на безпеку анестезії та самої операції. Операція вимагає загальної анестезії, що створює додаткове навантаження на серце, і ЕКГ допомагає виявити приховані патології (наприклад, аритмії) або зміни, які можуть збільшити ризики ускладнень.

Флюорографію перед операцією проводять для оцінки стану легенів і виявлення можливих захворювань, зокрема туберкульозу, пневмонії або інших легеневих інфекцій, які можуть погіршити процес загоєння і збільшити ризик ускладнень після анестезії. Важливо упевнитися, що легені пацієнта перебувають у нормальному стані, щоб унеможливити можливі проблеми з диханням під час мініабдомінопластики і в реабілітаційний період.

Як проходить мініабдомінопластика і скільки триває?

Хід операції мініабдомінопластики залежить від техніки хірургічного втручання і цілей пацієнта. Техніка операції абдомінопластики:

  1. Перед початком операції хірург ретельно очищає ділянку живота з використанням антисептичних засобів, щоб мінімізувати ризик інфекції. Це важливий етап, який запобігає потраплянню бактерій в операційну зону.
  2. Пацієнту вводять загальну анестезію, що дає йому змогу повністю розслабитися і не відчувати болю під час операції. Анестезіолог контролює рівень анестезії, щоб забезпечити максимальний комфорт і безпеку.
  3. Після введення анестезії хірург наносить розмітку на шкіру, визначаючи точні межі розрізу і зони, де буде видалена зайва шкіра. Також розмітка допомагає хірургу планувати, як буде скоригований контур живота.
  4. Після розмітки хірург виконує розріз у нижній частині живота, зазвичай у ділянці бікіні. Розріз робиться таким чином, щоб рубець був якомога менш помітним і легко ховався під нижньою білизною. Лікар акуратно прорізає шкіру, а потім відокремлює її від глибших тканин, щоб отримати доступ до підлеглих структур.
  5. Хірург видаляє надлишкову шкіру в нижній частині живота, що дає змогу підтягнути тканини і поліпшити контури. У процесі хірург ретельно контролює кількість шкіри, що видаляється, щоб не створити деформацію. Видалення тканин відбувається з мінімальними пошкодженнями, що сприяє швидкому загоєнню.
  6. Після завершення мініабдомінопластики хірург акуратно зшиває краї шкіри за допомогою внутрішніх і зовнішніх косметичних швів. Шви під час мініабдомінопластики розташовуються так, щоб рубці були мінімально помітні. Хірург може використовувати тонкі шви, які з часом розсмоктуються або видаляються після повного загоєння.

Мініабдомінопластику зазвичай роблять від півтори до трьох годин. Час може варіюватися залежно від складності операції та обсягу роботи, індивідуальних особливостей пацієнта, включно з кількістю шкіри, що видаляється, наявності додаткових процедур (наприклад, ліпосакції).

Мініабдомінопластика, як і будь-яка операція, може супроводжуватися ускладненнями. Серед можливих ризиків — інфекція в ділянці розрізу, утворення гематом або сіркою, які вимагають додаткового втручання, а також порушення загоєння, включно з утворенням рубців або розходженням швів.

Який період відновлення після мініабдомінопластики?

Відновлення після мініабдомінопластики живота зазвичай займає від двох до трьох тижнів. У перші дні пацієнт може відчувати біль і дискомфорт, які контролюються за допомогою знеболювальних препаратів. Після операції виникає набряк як природна реакція організму на травму тканин, викликану розрізами і видаленням шкіри. Це тимчасове явище, яке допомагає організму загоювати рани і відновлювати пошкоджені тканини. Рекомендації після мініабдомінопластики:

  • дотримання легкозасвоюваної дієти після операції;
  • утримання від куріння (за можливості);
  • приймання призначених лікарем препаратів;
  • антисептична обробка швів;
  • утримання від інтенсивної фізичної активності;
  • відмова від купання у відкритих водоймах, відвідування лазень і саун;
  • захист шкірних покривів у зоні впливу від інтенсивного сонячного випромінювання.

Корсет після абдомінопластики необхідний для підтримки тканин у правильному положенні, зменшення набряків і прискорення процесу загоєння. Компресійна білизна допомагає запобігти накопиченню рідини в ділянці операції, знижує ризик утворення гематом і сером, а також сприяє формуванню правильних контурів живота. Крім того, компресійна білизна знижує навантаження на шви, мінімізуючи їхнє розтягнення і покращуючи естетичний результат після операції.

Результати та переваги мініабдомінопластики

Перші результати мініабдомінопластики зазвичай видно одразу після операції, коли надлишкову шкіру видалено, а контури живота стають більш підтягнутими і чіткими. У міру загоєння контури стають більш природними, видимий ефект продовжує поліпшуватися. Пацієнти часто відзначають поліпшення форми живота, особливо в нижній його частині, а також зменшення розтяжок, розташованих у ділянці видаленої шкіри. Остаточний ефект від мініабдомінопластики зазвичай помітний через місяць.

Мініабдомінопластика має кілька значних переваг, включно з невеликим розрізом, мінімальною крововтратою і швидшим відновленням. Операція дає змогу домогтися поліпшення зовнішнього вигляду живота з мінімальними ризиками і скороченим реабілітаційним періодом, що робить її популярним вибором серед пацієнтів.

Популярні питання

Як зважитися на мініабдомінопластику?

Зважитися на мініабдомінопластику допоможе попередня консультація з пластичним хірургом для обговорення можливих результатів операції, потенційних ризиків і ускладнень. Важливо враховувати, що операція підходить тим, у кого є надлишок шкіри і слабкість нижніх м'язів живота, але без значних змін у верхній частині.

Корисно ознайомитися з відгуками пацієнтів, вивчити результати до і після, а також переконатися, що обраний хірург має достатній досвід і кваліфікацію. Якщо операція відповідає очікуванням і відсутні протипоказання до оперативного втручання, це може бути вірним кроком до бажаних змін.

Коли можна повернутися до звичного способу життя після мініабдомінопластики?

Після мініабдомінопластики до звичного способу життя можна повернутися через три-шість тижнів залежно від індивідуальних особливостей загоєння. У перші дні важливо обмежити фізичну активність, носити компресійну білизну і дотримуватися рекомендацій лікаря.

Що краще — ліпосакція чи мініабдомінопластика?

Вибір між ліпосакцією і мініабдомінопластикою залежить від стану шкіри і м'язів живота. Ліпосакція підходить пацієнтам, у яких є надлишкові жирові відкладення, але при цьому шкіра пружна і може самостійно скоротитися після видалення жиру.

Мініабдомінопластика необхідна, якщо крім жирових відкладень є надлишок шкіри і слабкість нижніх м'язів живота, які потребують видалення і підтяжки. У деяких випадках операції комбінуються для досягнення максимального естетичного ефекту, тому остаточний вибір краще робити після консультації з пластичним хірургом.

З якими операціями можна поєднати мініабдомінопластику?

Мініабдомінопластику часто поєднують з іншими естетичними операціями для досягнення гармонійного результату. Її можна поєднувати з ліпосакцією, щоб видалити надлишкові жирові відкладення і поліпшити контури тіла. Мамопластика, включно зі збільшенням, підтяжкою або зменшенням грудей, також нерідко проводиться одночасно з пластикою живота, особливо після пологів або в разі значної втрати ваги. У деяких випадках класичну мініабдомінопластику комбінують з корекцією діастазу м'язів, інтимною пластикою або ліпофілінгом для комплексного перетворення.

Які бувають види корекції живота, крім мініабдомінопластики?

Вибір методу корекції живота залежить від ступеня вираженості надлишку шкіри, наявності жирових відкладень і стану м'язів черевної стінки. Види корекції живота:

  • класична абдомінопластика. Застосовується за значного надлишку шкіри та жирових відкладень, а також при вираженому діастазі прямих м'язів живота. Під час операції видаляється зайва шкіра, підтягуються м'язи, а пупок може переміщатися в нове положення;
  • ендоскопічна абдомінопластика. Підходить пацієнтам з діастазом м'язів, але без значного надлишку шкіри. Операцію проводять через невеликі розрізи, в які вводять ендоскоп для корекції м'язового каркаса. Оскільки шкіра практично не видаляється, реабілітація проходить швидше, а рубці залишаються мінімальними.

Окремо виділяють ліпосакцію, яка дає змогу усунути локальні жирові відкладення без висічення шкіри. Зазначений метод ефективний для людей з хорошим тонусом шкіри, здатної скоротитися після видалення жиру. Однак ліпосакція не розв'язує проблему в'ялості шкіри або діастазу м'язів, тому в деяких випадках її комбінують з абдомінопластикою.

Зробити первинну і повторну мініабдомінопластику можна в Європейському Радіологічному центрі. Дізнатися ціни на мініабдомінопластику в Харкові можна на нашому сайті або за телефоном у операторів.

Цю статтю прочитали 106
Рейтинг статті 0 з 5 на основі 0 оцінок

Запитати онкохірурга ЄРЦ

Популярні статті

Відгук
Відгук
Рейтинг
Тип відгуку
Задати питання
Кому питання
Питання
Запис на прийом
Виберіть послугу
Додатковий коментар
ERC Logo
Укр | Рус