Лікування фіброаденома молочної залози

Фіброаденома молочної залози — це доброякісне новоутворення, яке складається зі сполучної та залізистої тканини. Тип пухлини може виникати в одній або обох молочних залозах і зазвичай має оригінальну структуру та форму.

Причини фіброаденоми молочної залози

Розвиток фіброаденоми молочної залози часто пов'язаний з підвищенням рівня естрогену. Це може статися через гормональні зміни, особливо під час вагітності або годування груддю. Фіброаденома може з'являтися в одній чи обох молочних залозах. Вона не перевищує розміри 1-3 см у діаметрі у більшості випадків. Причини фіброаденоми молочної залози можуть включати:

• гормональні зміни (підвищення естрогену);
• спадковість;
• зміни в рівнях естрогену під час вагітності та грудного вигодовування.

Поява фіброаденоми може бути не пов'язана з будь-яким раком, і вона не збільшує ризик виникнення ракових захворювань молочної залози. Однак важливо звертатися до лікаря для оцінки її розвитку та розміру.

Симптоми фіброаденоми молочної залози

Симптоми фіброаденоми молочної залози можуть бути різними, але в основному вони включають безболісне утворення в молочній залозі. Пухлина зазвичай має рухливу структуру при пальпації та не має болючих відчуттів, хоча деякі пацієнти можуть відчувати біль перед менструацією. Інші симптоми фіброаденоми молочної залози можуть включати:

• овал або округле ущільнення у молочній залозі;
• тверде і гладке на дотик утворення;
• рухливість пухлини при пальпації;
• підвищена чутливість тканин молочної залози;
• іноді збільшення розміру пухлини.

Фіброаденома не викликає болю, але підвищена чутливість може спостерігатися у жінок до або під час менструацій.

Види фіброаденоми молочної залози

Фіброаденома молочної залози має декілька різновидів, які можуть відрізнятися за структурою, місцем локалізації та характером росту. Види фіброаденоми молочної залози:

1. Периканалікулярна фіброаденома — локалізується навколо молочної протоки. Вона має овальну форму та складається з сполучної та залізистої тканини.
2. Інтраканалікулярна фіброаденома — ріст фіброаденоми спрямований у просвіт молочної протоки. Вона може бути більш об'ємною та відрізняється своєю внутрішньою будовою.
3. Листоподібна фіброаденома — має шарувату форму і може швидко збільшуватись у розмірах. Листоподібні фіброаденоми можуть перероджуватися в саркому молочної залози, що робить їх особливо важливими для своєчасного контролю та лікування.

Види фіброаденом молочної залози мають свої характерні особливості, які можуть впливати на вибір лікування та тактику ведення пацієнта. Найбільш важливими є своєчасне виявлення типу новоутворення та постійний моніторинг за його змінами, оскільки деякі форми можуть швидко збільшуватись або мати схильність до переродження в більш агресивні форми.

Діагностика фіброаденоми молочної залози

Діагностика фіброаденоми молочної залози є важливою для визначення її розміру та характеру. Для цього використовуються різноманітні методи, включаючи ультразвукове дослідження, МРТ і біопсію. Основні методи діагностики фіброаденоми молочної залози включають:

• ультразвукове дослідження молочних (УЗД) залоз;
• магнітно-резонансну томографію (МРТ) молочних залоз;
• біопсію для визначення природи пухлини.

Використовувані методи допомагають не тільки діагностувати фіброаденому, а й оцінити ризик її переродження в інші захворювання. Діагностика фіброаденоми молочної залози є важливим етапом для визначення її природи та вибору методів лікування.

Лікування фіброаденоми молочної залози

Лікування фіброаденоми молочної залози може бути консервативним або хірургічним, залежно від розміру і темпів росту пухлини. Зазвичай операція показана при швидкому зростанні пухлини або при появі симптомів. Якщо фіброаденома не викликає болю і не збільшується в розмірах, лікар може рекомендувати спостереження і регулярні обстеження. Основні етапи лікування фіброаденоми молочної залози:

• спостереження за пухлиною без необхідності хірургічного втручання (для малих пухлин);
• видалення фіброаденоми за показаннями, якщо її розмір збільшується або з'являються симптоми;
• проведення УЗД та МРТ молочних залоз для регулярного моніторингу.

Якщо пухлина не має ознак раку, для більшості пацієнтів видалення є достатнім для лікування. Після операції, пацієнти можуть продовжувати звичну активність, але лікар може обмежити фізичні навантаження до повного загоєння.