Що таке мастит, які в нього причини та симптоми, і як його вилікувати?

Мастит у жінок найчастіше розвивається на ранніх етапах лактації, при цьому в 74-95% випадків спостерігається у перші три місяці годування груддю.

Що таке мастит?

Мастит — це запалення тканин молочної залози, яке може бути пов’язане з інфекцією або виникати без неї. Найчастіше мастит розвивається під час грудного вигодовування, але запальні захворювання молочної залози також можуть виникати поза лактацією.

Лактаційний мастит розглядають як спектр запальних станів молочної залози. Запалення може залишатися неінфекційним або прогресувати до бактеріального маститу, флегмони чи абсцесу. На діагностиці, лікуванні та профілактиці маститу спеціалізується мамолог.

Симптоми маститу у жінок

Симптоми маститу залежать від типу та вираженості запального процесу. Найчастіше виникають локальний біль, набряк, почервоніння та відчуття тепла в ділянці молочної залози, а при вираженому запаленні можуть приєднуватися загальні симптоми.

Основні симптоми маститу у жінок:

• біль або підвищена чутливість молочної залози;
• локальний набряк;
• почервоніння шкіри над запаленою ділянкою;
• відчуття тепла в ділянці запалення;
• ущільнення або болісна ділянка в молочній залозі;
• підвищення температури тіла;
• озноб, слабкість або ломота в тілі.

Поєднання симптомів може відрізнятися залежно від причини маститу. Підвищення температури та інші системні прояви самі по собі не підтверджують бактеріальну інфекцію, оскільки вони можливі й при неінфекційному запаленні.

Симптоми лактаційного маститу

Лактаційний мастит виникає під час грудного вигодовування та зазвичай проявляється запаленням обмеженої ділянки молочної залози. На початкових етапах запальний процес не обов’язково пов’язаний із бактеріальною інфекцією.

Симптоми лактаційного маститу:

• локальний біль і чутливість молочної залози;
• почервоніння запаленої ділянки;
• набряк тканин молочної залози;
• ущільнення або відчуття напруження в грудях;
• відчуття тепла в ділянці запалення;
• підвищення температури, озноб або ломота в тілі.

Системні симптоми можуть виникати внаслідок запальної реакції організму навіть без бактеріальної інфекції. Тому лише наявність гарячки не дозволяє визначити, чи потрібне антибактеріальне лікування.

Симптоми бактеріального маститу

Бактеріальний мастит характеризується інфекційним запаленням тканин молочної залози. Запідозрити бактеріальний процес можна при наростанні місцевих проявів, тривалих системних симптомах або відсутності покращення на тлі консервативних заходів.

Симптоми бактеріального маститу:

• посилення почервоніння та набряку молочної залози;
• виражене болісне ущільнення;
• поширення запаленої ділянки на більшу частину молочної залози;
• підвищення температури;
• озноб;
• прискорене серцебиття;
• загальна слабкість.

Бактеріальний мастит не встановлюють лише за одним симптомом або конкретним значенням температури. Лікар оцінює тривалість і динаміку симптомів, стан молочної залози та загальне самопочуття пацієнтки.

Ознаки абсцесу молочної залози

Абсцес молочної залози — це обмежене скупчення інфікованої рідини або гною, яке може сформуватися при бактеріальному маститі. Для підтвердження абсцесу зазвичай потрібен огляд лікаря та УЗД молочної залози.

Ознаки абсцесу молочної залози:

• болісне ущільнення, яке зберігається або збільшується;
• локальне почервоніння та набряк;
• ділянка скупчення рідини, яка може відчуватися при пальпації;
• збереження або повторна поява температури;
• погіршення місцевих симптомів попри лікування маститу.

При сформованому абсцесі медикаментозного лікування може бути недостатньо, оскільки скупчення інфікованої рідини потребує дренування. Спосіб дренування визначає лікар залежно від розміру, розташування та інших характеристик абсцесу.

Симптоми нелактаційного маститу

Нелактаційний мастит виникає у жінок, які не годують грудьми, та охоплює різні запальні захворювання молочної залози. До них належать, зокрема, перидуктальний і гранулематозний мастит, клінічні прояви та лікування яких можуть відрізнятися.

Симптоми нелактаційного маститу можуть включати:

• біль і набряк молочної залози;
• почервоніння та локальне підвищення температури шкіри;
• ущільнення в молочній залозі або за соском;
• виділення із соска, іноді з домішками крові;
• втягнення соска;
• формування абсцесу;
• утворення нориці при окремих формах захворювання.

Симптоми нелактаційного маститу можуть бути схожими на прояви інших доброякісних і злоякісних захворювань молочної залози. Тому стійке, рецидивне або нетипове запалення поза грудним вигодовуванням потребує окремого обстеження для встановлення причини.

Коли при маститі потрібно звернутися до лікаря?

При маститі потрібно звернутися до лікаря, якщо симптоми не зменшуються протягом 12–24 годин після початку консервативних заходів, посилюються або виникають у жінки, яка не годує грудьми. Огляд також необхідний при підозрі на бактеріальну інфекцію або абсцес молочної залози.

Симптоми маститу, за яких потрібна консультація лікаря:

• біль, почервоніння та набряк молочної залози посилюються або поширюються;
• підвищена температура, озноб та інші системні симптоми зберігаються на тлі місцевого запалення;
• у молочній залозі з’явилося або збільшується болісне ущільнення;
• після початку антибактеріальної терапії симптоми не зменшуються протягом 48 годин;
• симптоми маститу повторюються після попереднього лікування;
• почервоніння, набряк, ущільнення або інші ознаки запалення виникли поза періодом грудного вигодовування.

При підозрі на абсцес лікар може призначити УЗД молочної залози. Виявлене скупчення гною потребує дренування, спосіб якого визначають залежно від розміру та розташування абсцесу.

Невідкладна медична допомога потрібна при ознаках можливої тяжкої системної інфекції:

• сплутаність свідомості або порушення мовлення;
• утруднене або дуже часте дихання;
• неконтрольований сильний озноб;
• синюшний, блідий або плямистий колір шкіри, губ чи язика;
• значне зменшення кількості сечі або відсутність сечовипускання протягом дня.

Такі симптоми можуть виникати при сепсисі та потребують невідкладної медичної оцінки. Стійкі або рецидивні симптоми маститу поза лактацією також не слід лікувати самостійно, оскільки необхідно встановити причину запалення та виключити інші захворювання молочної залози.

Причини маститу

Причини маститу залежать від його типу. Під час грудного вигодовування запалення може розвиватися через набряк тканин і звуження молочних проток та прогресувати до бактеріального маститу. Нелактаційний мастит охоплює різні захворювання з різними механізмами розвитку.

Причини лактаційного маститу

Лактаційний мастит розвивається на тлі запалення проток і тканин молочної залози. Надмірна стимуляція вироблення молока може посилювати набряк, звуження проток і запальний процес.

Фактори, які можуть сприяти розвитку або прогресуванню лактаційного маститу:

• надмірне вироблення молока;
• часте додаткове зціджування, яке підтримує гіперлактацію;
• спроби регулярно «спорожнювати груди» після годування;
• глибокий або травматичний масаж молочної залози;
• пошкодження тканин молочної залози;
• порушення балансу мікробіоти молочної залози.

Так звана «закупорена протока» не обов’язково означає, що протоку фізично перекриває скупчення молока. У сучасній моделі цей стан пов’язують насамперед із запаленням і набряком тканин, які звужують просвіт протоки.

Причини бактеріального маститу

Бактеріальний мастит виникає при бактеріальному запаленні тканин молочної залози. Він може розвинутися в межах спектра лактаційного маститу після посилення запального процесу.

Причини бактеріального маститу пов’язані з розмноженням патогенних бактерій у тканинах молочної залози. Ризик прогресування запалення може підвищуватися при травмуванні тканин, надмірному масажі та інших втручаннях, які посилюють набряк.

Причини нелактаційного маститу

Нелактаційний мастит виникає поза періодом грудного вигодовування та не має єдиного механізму розвитку. Причина залежить від конкретної форми запального захворювання молочної залози.

До причин і механізмів нелактаційного маститу можуть належати:

• запалення проток і тканин навколо них при перидуктальному маститі;
• бактеріальна інфекція при окремих формах запалення;
• гранулематозне запалення тканин молочної залози;
• інфекційні або системні захворювання, які можуть спричиняти вторинний гранулематозний мастит.

Для визначення причини нелактаційного маститу необхідно встановити конкретний тип запалення. Однакова схема причин і лікування не може застосовуватися до всіх нелактаційних форм.

Причини та фактори ризику перидуктального маститу

Точна причина перидуктального маститу остаточно не встановлена. При цьому захворюванні запалюються тканини навколо молочних проток поблизу соска, а до запального процесу може приєднуватися інфекція.

Фактори ризику перидуктального маститу:

• куріння;
• пірсинг соска.

Куріння має найбільш чітко встановлений зв’язок із перидуктальним маститом. Речовини тютюнового диму можуть пошкоджувати протоки в ділянці позаду соска та підвищувати ризик запалення.

Причини гранулематозного маститу

Гранулематозний мастит — рідкісне запальне захворювання молочної залози. Він може бути вторинним, коли встановлено конкретну інфекційну або системну причину, або ідіопатичним, коли причину визначити не вдається.

Можливі механізми ідіопатичного гранулематозного маститу:

• порушення імунної відповіді;
• запальна реакція на компоненти секрету молочної залози;
• гормональні фактори;
• взаємодія з окремими бактеріями, зокрема Corynebacterium.

Жоден із цих механізмів не можна вважати універсальною доведеною причиною ідіопатичного гранулематозного маститу. Діагноз встановлюють після виключення інших причин гранулематозного запалення молочної залози.

Види маститу

Залежно від локалізації запалення у молочній залозі розрізняють різні типи маститу.

Види маститу
Інтрамамарний мастит	Локалізується безпосередньо в тканинах молочної залози
Поверхневий мастит	Підшкірний мастит, при якому уражаєтся область біля соска
Ретромамарний мастит	Характеризується абсцесом у жировій клітковині
Субареолярний мастит	Локалізується на межі ареоли та шкіри молочної залози
Тотальний мастит	Уражаються всі відділи та тканини молочної залози (включаючи ареолу та жирову клітковину)

Також мамологи виділяють серозний мастит, який є запаленням молочної залози без інфекції. Проявляється погіршенням загального стану, високою температурою, болем у грудях, почервонінням шкіри молочної залози.

Лактаційний мастит

Лактаційний мастит — запалення молочної залози, яке виникає під час грудного вигодовування. Він належить до спектра запальних станів, що можуть починатися зі звуження молочних проток і набряку тканин та в окремих випадках прогресувати до бактеріального маститу, флегмони або абсцесу.

Розвиток лактаційного маститу пов’язаний із запаленням проток і навколишніх тканин, а не з утворенням щільної «пробки» з молока. Через набряк просвіт проток може звужуватися, що ускладнює відтік молока та посилює локальний біль і набряк.

Основні стани спектра лактаційного маститу:

• звуження молочних проток — локальне запалення та набряк з болісною або ущільненою ділянкою молочної залози;
• запальний мастит — посилення місцевого запалення з почервонінням, набряком і болем, до яких можуть приєднуватися гарячка, озноб та інші системні симптоми без бактеріальної інфекції;
• бактеріальний мастит — бактеріальне запалення тканин молочної залози, яке потребує оцінки лікаря та за відповідних показань антибактеріального лікування;
• флегмона — нечітко відмежоване запальне утворення в тканинах молочної залози, яке може виникнути при прогресуванні запального процесу;
• абсцес — обмежене скупчення інфікованої рідини або гною, яке потребує дренування.

Ці стани не обов’язково послідовно переходять один в одного. У багатьох випадках запальний процес не стає бактеріальним, а правильна тактика на ранніх етапах допомагає зменшити набряк і запалення.

Надмірне зціджування з метою постійно «спорожнювати груди» може стимулювати вироблення молока та підтримувати набряк. Глибокий або інтенсивний масаж також не допомагає «відкрити закупорену протоку» та може травмувати тканини й посилювати запальний процес.

Нелактаційний мастит

Нелактаційний мастит — це запалення молочної залози, яке виникає поза періодом грудного вигодовування. До цієї групи належать різні захворювання, тому причини, діагностика та лікування залежать від конкретної форми запалення.

Основні форми нелактаційного маститу:

• перидуктальний мастит — запалення тканин навколо молочних проток, зазвичай у ділянці під соском;
• гранулематозний мастит — рідкісне запальне захворювання, при якому в тканинах молочної залози утворюються гранульоми;
• інфекційний мастит — запалення, пов’язане з бактеріальною або іншою інфекцією;
• вторинний гранулематозний мастит — запалення, яке може виникати при окремих інфекційних або системних захворюваннях.

Встановити форму нелактаційного маститу лише за симптомами неможливо. Перидуктальний і гранулематозний мастит можуть мати схожі прояви, але потребувати різної діагностики та лікування.

Симптоми нелактаційного маститу

Симптоми нелактаційного маститу можуть нагадувати бактеріальне запалення, абсцес та деякі пухлини молочної залози. Прояви залежать від локалізації, причини та тривалості запального процесу.

Симптоми нелактаційного маститу:

• біль або підвищена чутливість молочної залози;
• почервоніння та набряк шкіри;
• ущільнення в молочній залозі;
• локальне відчуття тепла;
• виділення із соска;
• втягнення або зміна положення соска;
• утворення абсцесу;
• формування нориці при окремих формах захворювання;
• підвищення температури при інфекційному процесі.

Стійке або повторне ущільнення, почервоніння чи набряк поза періодом грудного вигодовування потребують обстеження. Подібні симптоми не є специфічними для маститу й можуть виникати при інших захворюваннях молочної залози.

Причини нелактаційного маститу

Єдиної причини нелактаційного маститу не існує, оскільки цей термін об’єднує кілька різних запальних захворювань. Причину встановлюють з урахуванням типу запалення, результатів візуалізації та, за необхідності, дослідження тканини.

Причини та фактори ризику нелактаційного маститу можуть включати:

• запалення тканин навколо молочних проток при перидуктальному маститі;
• бактеріальну інфекцію при інфекційних формах;
• куріння як встановлений фактор ризику перидуктального маститу;
• пірсинг соска, який може підвищувати ризик інфекції та перидуктального запалення;
• інфекційні або системні захворювання при вторинному гранулематозному маститі;
• невстановлені механізми при ідіопатичному гранулематозному маститі.

При ідіопатичному гранулематозному маститі конкретну причину встановити не вдається. Тому гормональні, імунні або мікробіологічні фактори не слід подавати як універсальну доведену причину цього захворювання.

Як діагностують нелактаційний мастит?

Діагностика нелактаційного маститу спрямована на визначення типу запалення та виключення абсцесу й інших захворювань молочної залози. Обсяг обстеження залежить від симптомів, віку пацієнтки та результатів первинного огляду.

Методи діагностики нелактаційного маститу можуть включати:

• клінічний огляд молочних залоз;
• УЗД молочної залози для оцінки запаленої ділянки та виявлення рідинних скупчень;
• мамографію відповідно до віку та клінічної ситуації;
• дослідження виділень або вмісту абсцесу при підозрі на інфекцію;
• core needle biopsy при стійкому або нетиповому утворенні та при підозрі на гранулематозний мастит або пухлинний процес;
• додаткові лабораторні й мікробіологічні дослідження для пошуку конкретної причини гранулематозного запалення.

При гранулематозному маститі методи візуалізації допомагають визначити локалізацію та поширеність змін, але самі по собі не завжди дозволяють встановити остаточний діагноз. Для підтвердження гранулематозного маститу часто необхідне гістологічне дослідження тканини.

Як лікують нелактаційний мастит?

Лікування нелактаційного маститу залежить від установленої форми захворювання. Універсальної схеми для перидуктального, інфекційного та гранулематозного маститу немає.

Методи лікування нелактаційного маститу можуть включати:

• антибактеріальну терапію при підтвердженому або клінічно ймовірному бактеріальному процесі;
• дренування при формуванні абсцесу;
• хірургічне лікування при рецидивному перидуктальному маститі, норицях або інших відповідних показаннях;
• спостереження при окремих випадках ідіопатичного гранулематозного маститу з обмеженим перебігом;
• протизапальну або імуносупресивну терапію при окремих формах гранулематозного маститу після підтвердження діагнозу та виключення інфекційних причин.

Тактику при гранулематозному маститі підбирають індивідуально, оскільки перебіг і вираженість захворювання можуть суттєво відрізнятися. Перед застосуванням терапії, що пригнічує імунну відповідь, необхідно виключити інфекційні причини гранулематозного запалення.

При стійкому, рецидивному або нетиповому нелактаційному маститі важливо повторно оцінити діагноз. Запальні зміни молочної залози можуть клінічно та за даними візуалізації нагадувати пухлинні захворювання, тому відсутність очікуваної відповіді на лікування потребує додаткового обстеження.

Як діагностують мастит?

Мастит зазвичай діагностують за скаргами та результатами огляду молочної залози. Додаткові дослідження потрібні при підозрі на абсцес, рецидивному або нетиповому перебігу, відсутності відповіді на лікування та нелактаційному запаленні.

Методи діагностики маститу:

• клінічний огляд — лікар оцінює біль, почервоніння, набряк, ущільнення, стан соска та інші зміни молочної залози;
• УЗД молочної залози — проводять при підозрі на абсцес, флегмону або інше утворення, а також при збереженні ущільнення на тлі лікування;
• бактеріологічне дослідження грудного молока — може бути потрібне при відсутності покращення після антибактеріальної терапії, рецидивному маститі або підозрі на резистентну бактеріальну інфекцію;
• мамографія — може застосовуватися при нелактаційному, стійкому або нетиповому запаленні відповідно до віку та клінічної ситуації;
• core needle biopsy — може бути потрібна при стійкому або підозрілому утворенні, гранулематозному запаленні чи необхідності виключити пухлинний процес.

При типовому лактаційному маститі УЗД, мамографія або біопсія не потрібні кожній пацієнтці. Обсяг обстеження визначають за перебігом захворювання та результатами первинного огляду.

Мастит чи запальний рак молочної залози?

Мастит і запальний рак молочної залози можуть мати схожі прояви: почервоніння, набряк, болючість і збільшення грудей. Запальний рак не є причиною маститу, а належить до захворювань, які необхідно виключити при нетиповому або стійкому запаленні молочної залози.

Ознаки, за яких потрібне додаткове обстеження молочної залози:

• почервоніння та набряк виникли поза періодом грудного вигодовування;
• симптоми швидко поширюються на значну частину молочної залози;
• шкіра потовщується або набуває вигляду «апельсинової кірки»;
• молочна залоза швидко збільшується в розмірі;
• сосок втягується або змінює положення;
• збільшуються лімфатичні вузли в пахвовій ділянці або біля ключиці;
• симптоми зберігаються або прогресують попри лікування встановленого маститу.

Такі зміни не означають, що у пацієнтки обов’язково є рак. Для визначення причини лікар проводить огляд і за показаннями призначає мамографію, УЗД, МРТ та біопсію.

Особливо важливо дообстежити стійке або рецидивне запалення у жінки, яка не годує грудьми. Запальний рак молочної залози може не утворювати окремого вузла, тому відсутність пальпованого ущільнення не дозволяє його виключити.

Як лікувати мастит?

Лікування маститу залежить від типу запалення, наявності бактеріальної інфекції та ускладнень. Запальний лактаційний мастит, бактеріальний мастит, абсцес і нелактаційні форми потребують різної тактики.

Основні способи лікування маститу:

• при запальному лактаційному маститі застосовують заходи для зменшення болю та набряку, продовжують фізіологічне грудне вигодовування та уникають надмірного зціджування й глибокого масажу;
• при бактеріальному маститі лікар призначає антибактеріальну терапію та симптоматичне лікування;
• при абсцесі молочної залози проводять дренування скупчення гною, а необхідність антибактеріальної терапії визначають за клінічною ситуацією;
• при нелактаційному маститі лікування залежить від конкретного захворювання та може включати антибактеріальну терапію, дренування абсцесу або інші методи після встановлення причини запалення;

Антибіотики не є універсальним методом лікування будь-якого маститу. При запальному лактаційному маститі без ознак бактеріальної інфекції основою лікування є протизапальна та підтримувальна тактика, тоді як при сформованому абсцесі необхідно видалити інфіковану рідину.

Коли при маститі потрібні антибіотики?

Антибіотики застосовують при бактеріальному маститі, а не автоматично при появі болю, почервоніння або температури. Системні прояви можуть виникати й при неінфекційному запаленні, тому рішення про антибактеріальне лікування приймають за сукупністю симптомів та їх динамікою.

Антибактеріальна терапія при маститі може бути потрібна:

• при клінічних ознаках бактеріального маститу;
• при прогресуванні запалення попри консервативне лікування;
• при бактеріальній інфекції, що підтверджена результатами досліджень;
• при окремих формах нелактаційного маститу, пов’язаних з інфекцією;
• при абсцесі, якщо антибактеріальне лікування необхідне разом із дренуванням.

Якщо після початку антибактеріальної терапії симптоми не зменшуються, лікар повторно оцінює стан молочної залози. За потреби проводять бактеріологічне дослідження та УЗД для виключення флегмони або абсцесу.

Як лікувати лактаційний мастит?

Лікування лактаційного маститу залежить від того, чи обмежується процес запаленням або приєдналася бактеріальна інфекція. При запальному маститі основна тактика спрямована на зменшення набряку та болю, а антибіотики застосовують при бактеріальному маститі.

Лікування запального маститу

Запальний лактаційний мастит не потребує автоматичного призначення антибіотиків. На цьому етапі важливо зменшити запалення та не стимулювати надмірне вироблення молока додатковим зціджуванням.

Основні заходи при запальному лактаційному маститі:

• продовжувати грудне вигодовування відповідно до потреб дитини;
• прикладати холод до запаленої ділянки для зменшення болю та набряку;
• уникати зціджування з метою повністю «спорожнити» молочну залозу;
• зціджувати невелику кількість молока лише тоді, коли це необхідно для годування або зменшення вираженого дискомфорту;
• не проводити глибокий масаж, інтенсивне розминання або натискання на запалену ділянку;
• використовувати знеболювальні та протизапальні засоби, сумісні з грудним вигодовуванням, за рекомендацією лікаря.

Надмірне зціджування може підтримувати гіперлактацію та посилювати набряк тканин. Інтенсивний масаж також здатний травмувати молочну залозу, тому намагатися механічно «розбити застій» не потрібно.

Лікування бактеріального маститу

Бактеріальний мастит потребує антибактеріального лікування, якщо клінічна картина відповідає бактеріальній інфекції. Вибір антибіотика залежить від клінічної ситуації, попереднього лікування, ризику резистентності та, за необхідності, результатів бактеріологічного дослідження молока.

Лікування бактеріального маститу може включати:

• антибактеріальну терапію;
• холодні компреси для зменшення набряку та болю;
• знеболювальні та протизапальні засоби;
• продовження грудного вигодовування відповідно до потреб дитини;
• бактеріологічне дослідження молока при відсутності покращення після початку антибактеріальної терапії, рецидивному маститі або інших клінічних показаннях.

Антибіотики не потрібно застосовувати профілактично при кожному запальному маститі. Якщо симптоми не зменшуються після початку лікування або продовжують прогресувати, необхідний повторний огляд для уточнення діагнозу та виключення флегмони чи абсцесу.

Чи можна годувати грудьми при маститі?

При лактаційному маститі грудне вигодовування зазвичай можна продовжувати. Бактеріальний мастит також у більшості випадків не є причиною припиняти годування грудьми, а молоко з ураженої молочної залози не становить небезпеки для здорової доношеної дитини.

Груди не потрібно регулярно спорожнювати після кожного годування або додатково зціджувати «до останньої краплі». Мета полягає у фізіологічному годуванні відповідно до потреб дитини без додаткової стимуляції лактації.

Чого не слід робити при лактаційному маститі?

Деякі традиційні способи лікування лактаційного маститу можуть посилювати набряк і травмувати запалені тканини. Тому сучасна тактика не передбачає агресивного механічного впливу на молочну залозу або постійного стимулювання вироблення молока.

При лактаційному маститі не рекомендується:

• інтенсивно масажувати або розминати запалену ділянку;
• намагатися силою «розбити» ущільнення;
• регулярно зціджувати молочну залозу до повного спорожнення;
• збільшувати частоту зціджувань для усунення так званого «застою»;
• застосовувати тепло як основний спосіб зменшення набряку;
• самостійно приймати антибіотики без оцінки показань до антибактеріального лікування.

Такі дії можуть підтримувати гіперлактацію, посилювати запалення або травмувати тканини. При прогресуванні симптомів тактику лікування потрібно переглянути разом із лікарем.

Абсцес молочної залози при маститі

Абсцес молочної залози — це обмежене скупчення інфікованої рідини або гною в тканинах грудей, яке може виникнути як ускладнення бактеріального маститу. Формування абсцесу не слід описувати як обов’язковий етап, через який проходить кожен мастит.

Ознаки абсцесу молочної залози при маститі:

• болісне ущільнення, яке зберігається або збільшується;
• локальний набряк і почервоніння шкіри;
• відчуття скупчення рідини або розм’якшення в ділянці ущільнення;
• збереження або повторна поява гарячки;
• відсутність покращення або погіршення симптомів на тлі лікування бактеріального маститу.

Для підтвердження абсцесу зазвичай проводять УЗД молочної залози. Дослідження допомагає визначити наявність рідинного скупчення, його розміри та розташування.

Мастит у чоловіків

Запалення молочної залози може виникати й у чоловіків, хоча трапляється значно рідше, ніж у жінок. Біль, почервоніння, набряк або ущільнення в чоловічій молочній залозі потребують обстеження, оскільки подібні симптоми можуть мати різні причини.

Можливі прояви запалення молочної залози у чоловіків:

• біль і чутливість у ділянці грудей;
• почервоніння та набряк;
• ущільнення під соском або в іншій частині молочної залози;
• виділення із соска;
• формування абсцесу.

Причину таких симптомів визначають за результатами огляду та, за необхідності, мамографії або УЗД. При підозрілих чи невизначених змінах може знадобитися біопсія, оскільки запальні процеси необхідно відрізняти від інших доброякісних захворювань і раку молочної залози у чоловіків.

Як запобігти маститу під час грудного вигодовування?

Зменшити ризик лактаційного маститу допомагає фізіологічне грудне вигодовування без надмірної стимуляції вироблення молока та травмування тканин грудей. Повністю запобігти кожному випадку маститу неможливо, але важливо не підтримувати запалення зайвим зціджуванням або механічним впливом.

Профілактика лактаційного маститу включає:

• годування дитини відповідно до її потреб без необхідності регулярно «спорожнювати» груди;
• корекцію прикладання до грудей, якщо воно спричиняє труднощі з годуванням або травмування соска;
• поступове, а не різке скорочення кількості годувань при завершенні грудного вигодовування;
• уникнення регулярного додаткового зціджування без потреби;
• уникнення глибокого масажу та сильного натискання на ущільнені або болючі ділянки;
• уникнення тісного одягу або інших факторів, які тривалий час сильно тиснуть на молочну залозу;
• своєчасну корекцію гіперлактації разом із фахівцем, якщо молока виробляється більше, ніж потрібно дитині.

Зціджувати молоко між годуваннями спеціально для профілактики «застою» не потрібно. Надмірне видалення молока стимулює його подальше вироблення та може підтримувати гіперлактацію, набряк і запалення.