- >
- >
Симптоми раку простати та способи його лікування
Види раку простати:
- аденокарцинома простати. Діагностується у 99% випадків, розвивається з клітин залози, які виробляють секрет передміхурової залози;
- нейроендокринна пухлина передміхурової залози. Складає від 0,5% до 1% випадків раку передміхурової залози, розвивається з нейроендокринних клітин;
- дрібноклітинний рак. Діагностується менш ніж у 1% людей із раком простати, має агресивний перебіг. Проявляється інфравезикальною обструкцією (закупоркою сечових шляхів), болем у животі та кістках, гідронефрозом (призводить до порушення відтоку сечі);
- саркома простати. Розвивається з мезенхімальних стовбурових клітин у передміхуровій залозі та навколо неї.
Онкоурологи також виділяють перехідно-клітинні карциноми простати, які починаються в уретрі чи протоках простати. Карциноми мають агресивний перебіг, швидко вражають інші частини передміхурової залози, сечовий міхур та насіннєві бульбашки. Перехідно-клітинна карцинома може потрапити в прилеглі лімфатичні вузли й поширитися по всьому тілу в кістки та органи, такі як легені та печінка.
Захворюваність на рак простати становить 19,3 випадки на 100 тис. населення, смертність – 8,1 випадок на 100 тис. населення. Ризик захворіти на рак передміхурової залози у віці до 30 років становить 5%, зі збільшенням у 1,7 рази на кожні 10 років, до 59% у віці понад 79 років. Лікуванням раку простати займається онкоуролог.
Причини раку простати
Рак простати розвивається у разі виникнення та накопичення «помилок» у здорових клітинах, через які вони перероджуються у злоякісні. Змінені клітини не відмирають, а продовжують збільшуватися у розмірах та ділитися, призводячи до онкології передміхурової залози. Причини раку простати:
- вікові зміни (ризик злоякісного новоутворення у простаті зростає після 50 років);
- артеріальна гіпертензія;
- ожиріння або обхват талії понад 102 см;
- низька чи висока концентрація вітаміну D;
- генні мутації, спричинені синдромом Лінча;
- куріння;
- зловживання чи повне утримання від алкоголю;
- гонорея.
Злоякісна пухлина простати часто розвивається у людей із генетичною схильністю. Спадково обумовлений рак передміхурової залози нерідко зустрічається у чоловіків, молодших за 55 років, і має агресивніший перебіг.
За наявності раку простати в одного родича І ступеня спорідненості ризик онкології зростає щонайменше вдвічі, у двох родичів – у 5-11 разів. При виявленні схильності до раку простати контрольні огляди чоловікам необхідно проводити вже після 40 років.
Симптоми раку простати
На першій-другій стадіях рак передміхурової залози може мати безсимптомний перебіг або слабко виражені ознаки, що ускладнює його раннє виявлення. Першим симптомом раку простати зазвичай є часте сечовипускання. Інші симптоми раку простати:
- біль та печіння при сечовипусканні;
- відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
- млявий струмінь сечі;
- наявність крові в сечі, спермі;
- дискомфорт чи біль під час сидіння;
- болюча еякуляція;
- знижена ерекція;
- еректильна дисфункція.
При раку простати болить над лоном, в області промежини та задньому проході, а також відчувається тупий біль у нижній частині тазу. Біль може локалізуватися у стегнах, яєчках, попереку, плечах, ребрах, кістках та суглобах у разі поширення метастазів (вторинних осередків), які переміщуються з простати до інших органів через лімфатичні або кровоносні судини.
Нетримання сечі при раку простати розвивається при великому розмірі пухлини. Зовнішні ознаки раку простати – набряклість нижніх кінцівок, різке зниження ваги та блідість шкіри.
Можливими ознаками прогресуючого раку простати також є закрепи, постійна втома, блювання та нудота, ломота в кістках. На 4 стадії раку простати в людини зникає апетит, з'являються слабкість або параліч нижніх кінцівок.
Стадії раку простати
Стадія раку визначається залежно від розміру та локалізації утворення в передміхуровій залозі, наявності метастазів:
- І та ІІ стадія – локалізований рак простати, коли пухлина обмежена капсулою простати та не поширюється за її межі;
- III стадія – місцево поширений рак простати, коли пухлина проростає в жирову клітковину навколо простати або в насіннєві бульбашки;
- IV стадія – метастатичний рак простати, коли є пухлинні відсіви у регіонарні лімфатичні вузли або інші органи.
Захворювання діагностується переважно на І-ІІ стадіях – 42,6%, на ІІІ стадії – 22,4%, на ІV стадії – 22,3%. Прогноз раку простати визначається його стадією після огляду онкоурологом.
Який рівень ПСА при раку простати?
Рівень ПСА при раку простати зазвичай перевищує 4 нг/мл. Однак дослідження показують, що дехто з рівнем ПСА нижче 4,0 нг/мл має рак передміхурової залози, а багато людей з більш високим рівнем ПСА (від 4 до 10 нг/мл) не мають онкології простати. ПСА також може бути підвищений при доброякісній гіперплазії передміхурової залози та простатиті. Після отримання результату аналізу на рак простати необхідна консультація уролога.
Куди метастазує рак простати?
Рак простати метастазує в сечовий міхур та насіннєві бульбашки, заочеревинні, тазові та клубові лімфатичні вузли. Метастази можуть утворитися в легенях, печінці, кістковому та головному мозку. При поширенні раку простати на кістки збільшується ризик болю та переломів кісток.
Чи виліковний рак простати?
Рак простати виліковний у разі його діагностування на першій-другій стадії. Рак передміхурової залози підлягає скринінгу, що дозволяє діагностувати його на ранніх стадіях шляхом виконання планового обстеження. Діагностика раку простати включає:
- пальцеве ректальне дослідження простати;
- визначення рівня ПСА (здійснюється забір крові з вени);
- МРТ простати. При раку простати МРТ показує наявність, кількість, розмір та локалізацію новоутворень.
При підозрі рак простати також проводиться біопсія простати. Під час біопсії онкоуролог-хірург під контролем ультразвуку вводить голку через стінку прямої кишки в передміхурову залозу та здійснює забір уражених тканин для дослідження. КТ рекомендована для виключення метастазів у легені, лімфовузли та виявлення змін в інших внутрішніх органах. Для діагностики метастазів РПЗ у кістці застосовується остеосцинтиграфія з 99mTc.
Гормонотерапія при раку простати
Гормонотерапія при раку простати спрямована на зупинку вироблення організмом чоловічого гормону тестостерону, від якого залежить ріст та поділ ракових клітин. Варіанти гормональної терапії при раку передміхурової залози:
- агоністи та антагоністи рилізинг-гормону лютеїнізуючого гормону (ЛГРГ) або гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ). Перешкоджають отриманню клітинами організму сигналів для вироблення тестостерону, через що яєчка перестають виробляти гормони;
- антиандрогени (зазвичай призначаються разом із агоністами ЛГРГ). Препарати блокують доступ тестостерону до ракових клітин.
Гормональні ін’єкції при раку простати використовують для зменшення пухлини й уповільнення її росту. Також гормональні ін’єкції від раку простати можуть використовуватися перед променевою терапією онкології, яка не поширилася за межі передміхурової залози.
Променева терапія при раку простати
Променева терапія при раку простати передбачає використання радіації для знищення ракових клітин. Види променевої терапії при раку передміхурової залози:
- зовнішня променева терапія. Під час лікування на рак простати впливають енергетичні промені. Використовується для лікування раку простати, обмеженого передміхуровою залозою, після операції – для знищення ракових клітин, що залишилися, а також для уповільнення росту пухлини й полегшення симптомів при раку простати 4 ступеня з метастазами в кістки і внутрішні органи;
- внутрішня променева терапія (брахітерапія). Передбачає розміщення радіоактивних джерел із низькою дозою радіації у тканинах простати. Застосовується для лікування раку без метастазів.
У деяких випадках онкоуролог пропонує комбіноване лікування, що включає обидва види променевої терапії. Тривалість лікування раку простати залежить від типу, розміру та локалізації пухлини, наявності метастазів.
За необхідності лікар також призначає хіміотерапію, яка використовується для знищення клітин, що швидко ростуть. Хіміотерапія може вводитися внутрішньовенно або перорально.
Для лікування метастазуючого або рецидивуючого раку передміхурової залози онкоуролог також призначає таргетну терапію, спрямовану на конкретні аномалії, присутні в ракових клітинах. Блокуючи аномалії, таргетне лікування може привести до загибелі ракових клітин.
Операція при раку простати
Хірургія раку передміхурової залози включає видалення передміхурової залози (радикальна простатектомія), навколишніх тканин та кількох лімфатичних вузлів. Зазвичай пацієнтам проводять лапароскопічну простатектомію, перевагами якої є відсутність післяопераційного болю, ризику утворення гриж, косметичних дефектів, а також короткий термін госпіталізації.
Операція з видалення простати виконується під наркозом. Під час операції онкоуролог-хірург робить чотири-п'ять проколів на передній стінці черевної порожнини та вводить інструменти, за допомогою яких видаляє передміхурову залозу під контролем відеокамери.
Можливі ускладнення після видалення раку простати – кровотеча, травма прямої кишки, пошкодження сечоводу, звуження уретри або шийки сечового міхура, інфекції сечовивідних шляхів, нетримання сечі та утворення лімфоцеле (кіст, що містять лімфу). Лапароскопічна простатектомія дозволяє зберегти нервово-судинні пучки та вберегти пацієнта від нетримання сечі та втрати еректильної функції.
Післяопераційний період видалення раку простати
Післяопераційний період видалення раку простати зазвичай варіюється від шести тижнів до кількох місяців (залежить від розміру пухлини та стадії онкології). Після лікування раку простати уролог встановлює періодичність оглядів і досліджень (аналізу ПСА, КТ, МРТ) для контролю стану пацієнта.
Профілактика раку простати
Часта еякуляція (понад 21 раз на місяць порівняно з 4-7 разами) знижує ризик раку передміхурової залози на 20%. Профілактика раку простати включає:
- включення до раціону фруктів, овочів та цільнозернових продуктів;
- фізичні вправи щонайменше тричі на тиждень;
- підтримка здорової ваги.
Також запобігти раку простати допоможуть щорічні обстеження в уролога. Лікування початкової стадії раку простати проходить простіше й має високу ефективність, тому своєчасне виявлення онкології дозволить уникнути прогресування хвороби та утворення метастазів.
