Logo

Хіміотерапія в Харкові

Хіміотерапія — це системне медикаментозне лікування раку, яке знищує пухлинні клітини або пригнічує їхній ріст. Її можуть призначати до або після операції як основне лікування або при поширеному раку. Схема, тривалість і мета терапії залежать від типу пухлини, її стадії та стану пацієнта.

Хіміотерапія: принцип дії та мета лікування

Хіміотерапія — це лікування протипухлинними препаратами, які знищують ракові клітини або перешкоджають їхньому поділу та розмноженню. Оскільки препарати потрапляють у кровотік, вони можуть діяти не лише на первинну пухлину, а й на пухлинні клітини в інших частинах організму.

Мета хіміотерапії може відрізнятися:

  • повністю знищити пухлинні клітини та досягти вилікування при чутливих до хіміотерапії видах раку;
  • зменшити пухлину перед операцією або променевою терапією;
  • знищити мікроскопічні пухлинні клітини, які могли залишитися після локального лікування;
  • сповільнити ріст і поширення пухлини;
  • зменшити симптоми, спричинені пухлиною.

Хіміотерапію можуть застосовувати самостійно або поєднувати з операцією, променевою терапією, таргетними препаратами, імунотерапією та іншими методами лікування.

Показання до хіміотерапії при онкологічних захворюваннях

Хіміотерапію призначають при злоякісних пухлинах, чутливих до протипухлинних препаратів, якщо таке лікування може знищити пухлинні клітини, зменшити ризик рецидиву або контролювати поширення захворювання.

Не кожен вид раку потребує хіміотерапії, а рішення залежить від:

  • типу та гістологічної будови пухлини;
  • стадії захворювання;
  • розміру й поширеності пухлини;
  • ураження лімфатичних вузлів або наявності віддалених метастазів;
  • молекулярних і біологічних характеристик пухлини;
  • проведеного або запланованого хірургічного лікування;
  • попередньої протипухлинної терапії;
  • загального стану пацієнта та супутніх захворювань.

Хіміотерапія може бути основним методом лікування, наприклад, при окремих лейкозах і лімфомах, або входити до комбінованої схеми лікування солідних пухлин. В інших випадках ефективнішими можуть бути операція, променева, гормональна, таргетна чи імунотерапія.

Види хіміотерапії за метою лікування

За метою лікування хіміотерапію поділяють на неоад’ювантну, ад’ювантну, паліативну та, для окремих захворювань і схем, підтримувальну. Від цього залежить, на якому етапі лікування її проводять і як оцінюють результат.

Неоад’ювантна хіміотерапія перед операцією

Неоад’ювантну хіміотерапію проводять до операції, щоб зменшити пухлину та підвищити ймовірність її успішного хірургічного видалення. У деяких випадках це дозволяє зменшити обсяг операції.

Неоад’ювантне лікування також дає змогу оцінити, наскільки пухлина реагує на конкретну схему препаратів. Його застосовують не при всіх видах раку, а лише тоді, коли така тактика має доведену користь.

Ад’ювантна хіміотерапія після операції

Ад’ювантну хіміотерапію проводять після операції, щоб знищити пухлинні клітини, які могли залишитися в організмі, і зменшити ризик рецидиву захворювання. Йдеться про мікроскопічні клітини, які неможливо побачити під час операції або звичайного обстеження.

Необхідність ад’ювантної терапії визначають за результатами гістології, стадією пухлини, станом лімфатичних вузлів, молекулярними характеристиками та іншими факторами ризику рецидиву.

Паліативна хіміотерапія при поширеному раку

Паліативну хіміотерапію застосовують при поширеному або метастатичному раку, коли метою лікування є контроль пухлини, сповільнення її росту, зменшення симптомів і, у разі деяких захворювань, продовження життя. Вона не обов’язково спрямована на повне вилікування.

Наприклад, зменшення пухлини може послабити біль, тиск на сусідні органи, задишку або інші прояви захворювання. Рішення про продовження терапії залежить від її ефективності, переносимості та стану пацієнта.

Паліативна хіміотерапія не є тотожною паліативній допомозі. Паліативну допомогу можна отримувати на будь-якому етапі онкологічного лікування паралельно з терапією, спрямованою на контроль або навіть вилікування раку.

Підтримувальна терапія після основного лікування

Підтримувальну терапію застосовують після початкового етапу лікування, якщо тривале продовження системної терапії допомагає стримувати пухлину або відкладати її прогресування. Така тактика використовується лише при окремих видах раку та не є обов’язковим етапом після кожного курсу хіміотерапії.

Підтримувальне лікування може передбачати продовження одного з препаратів початкової схеми або перехід на інше системне лікування. Залежно від конкретного онкологічного захворювання це може бути не лише хіміотерапія, а й таргетна, гормональна або інша терапія.

Мета підтримувального лікування — якомога довше підтримувати досягнутий контроль над захворюванням за умови прийнятної переносимості терапії.

Препарати для хіміотерапії та вибір схеми лікування

Препарати для хіміотерапії та їх комбінацію підбирає онколог залежно від типу раку, стадії захворювання, попереднього лікування та загального стану пацієнта. Для різних пухлин застосовують різні групи цитостатичних препаратів, а одна схема може включати один або кілька засобів.

При виборі схеми хіміотерапії лікар враховує:

  • гістологічний тип і локалізацію пухлини;
  • стадію та поширеність захворювання;
  • мету лікування;
  • попередню протипухлинну терапію;
  • функцію печінки, нирок та інших органів;
  • показники крові;
  • супутні захворювання;
  • переносимість попередніх курсів.

Хіміотерапію зазвичай проводять циклами: введення препаратів чергується з періодами відновлення організму. Тривалість курсу, кількість циклів і інтервали між ними залежать від конкретної схеми та відповіді на лікування.

Підготовка до курсу хіміотерапії

Перед початком хіміотерапії онколог оцінює стан пацієнта, результати обстежень і можливість безпечного проведення запланованої схеми. Перед кожним циклом також можуть перевіряти показники крові та функцію органів, на які здатні впливати препарати.

Підготовка до курсу хіміотерапії може включати:

  • консультацію онколога;
  • загальний аналіз крові;
  • біохімічні дослідження крові;
  • оцінку функції нирок і печінки;
  • додаткові обстеження залежно від конкретних препаратів і супутніх захворювань;
  • оцінку відповіді пухлини на попередні цикли лікування.

Перед початком терапії потрібно повідомити лікаря про всі постійні препарати, вітаміни та добавки. Самостійно скасовувати призначені ліки або додавати засоби «для підтримки організму» не рекомендується, оскільки вони можуть взаємодіяти з протипухлинною терапією.

Етапи проведення хіміотерапії в Харкові ЄРЦ

У ЄРЦ у Харкові медикаментозне лікування раку підбирають після діагностики та консультації онколога, а тактику лікування онкологічного пацієнта можуть визначати в межах мультидисциплінарної команди. Центр також проводить встановлення венозних порт-систем для тривалого внутрішньовенного лікування.

Проведення хіміотерапії передбачає:

  • оцінку діагнозу, стадії та результатів гістологічних й інструментальних досліджень;
  • підбір схеми та доз препаратів;
  • контроль аналізів перед введенням;
  • проведення лікування відповідно до призначеної схеми;
  • спостереження за переносимістю та побічними ефектами;
  • контроль ефективності лікування та за потреби корекцію наступних циклів.

Спосіб введення залежить від конкретного препарату. Хіміотерапія може проводитися внутрішньовенно, через порт-систему або перорально у вигляді таблеток чи капсул.

Внутрішньовенне введення препаратів для хіміотерапії

При внутрішньовенній хіміотерапії препарат вводять безпосередньо у вену, звідки він потрапляє в кровотік і розподіляється по всьому організму. Це один із найпоширеніших способів проведення системної хіміотерапії.

Препарат може вводитися через периферичний венозний доступ або через центральний катетер чи порт. Тривалість інфузії залежить від конкретної схеми: одні препарати вводять відносно швидко, для інших потрібне тривале крапельне введення.

Під час процедури медичний персонал контролює стан пацієнта та можливі реакції на препарат. Після завершення інфузії лікар надає рекомендації щодо самопочуття, прийому призначених препаратів і симптомів, за якими потрібно звернутися по медичну допомогу.

Хіміотерапія через порт-систему

Порт-система забезпечує тривалий доступ до центральної вени та дозволяє проводити повторні курси внутрішньовенної хіміотерапії без постійного проколювання периферичних вен. В ЄРЦ у Харкові проводять встановлення підшкірних венозних порт-систем.

Порт складається з резервуара під шкірою та катетера, який проходить у велику вену. Під час хіміотерапії медичний працівник проколює мембрану порту спеціальною голкою та підключає систему для інфузії.

Порт-система може бути доцільною при:

  • тривалому курсі хіміотерапії;
  • частих внутрішньовенних введеннях;
  • використанні препаратів, для яких бажаний центральний венозний доступ;
  • складному доступі до периферичних вен;
  • необхідності регулярно брати кров або проводити інші інфузії.

Між курсами порт потребує правильного догляду та періодичного промивання відповідно до рекомендацій лікаря.

Таблетована хіміотерапія

Таблетована хіміотерапія — це протипухлинне лікування препаратами у формі таблеток, капсул або рідини, які приймають через рот. За механізмом протипухлинної дії вона залишається хіміотерапією, навіть якщо пацієнту не потрібні внутрішньовенні інфузії.

Якщо призначена схема передбачає пероральні препарати, особливо важливо дотримуватися:

  • точної дози;
  • часу та частоти приймання;
  • рекомендацій щодо приймання з їжею або натще;
  • правил зберігання препарату;
  • графіка контрольних аналізів і консультацій.

Самостійно змінювати дозу, пропускати прийом або припиняти таблетовану хіміотерапію не можна. Побічні ефекти при пероральному лікуванні також можливі, тому воно потребує такого ж медичного контролю, як і інші форми системної протипухлинної терапії.

Тривалість і кількість курсів хіміотерапії

Тривалість хіміотерапії та кількість курсів залежать від виду раку, стадії, мети лікування, схеми препаратів і відповіді організму на терапію. Єдиної кількості курсів для всіх онкологічних захворювань не існує.

Хіміотерапію зазвичай проводять циклами. Один цикл включає введення препаратів і період перерви, під час якого організм відновлюється перед наступним етапом лікування.

Графік хіміотерапії може передбачати:

  • введення препарату в один день із подальшою перервою;
  • кілька введень протягом одного циклу;
  • щотижневе введення;
  • безперервне приймання окремих пероральних препаратів за визначеною схемою.

Кількість циклів іноді визначають ще до початку лікування. В інших випадках її коригують залежно від ефективності терапії, переносимості та результатів контрольних обстежень. За наявності виражених побічних ефектів лікар може перенести наступний цикл, скоригувати дозу або змінити схему.

Контроль ефективності хіміотерапії

Ефективність хіміотерапії оцінюють за змінами пухлини, результатами аналізів та загальним перебігом захворювання. Для цього під час лікування онколог проводить контрольні огляди та призначає необхідні лабораторні й інструментальні дослідження.

Залежно від виду раку для контролю можуть використовувати:

  • огляд і оцінку симптомів;
  • загальний і біохімічний аналізи крові;
  • КТ;
  • МРТ;
  • ПЕТ/КТ у відповідних клінічних ситуаціях;
  • інші дослідження та специфічні маркери, якщо вони інформативні для конкретного захворювання.

Лікар порівнює результати з попередніми обстеженнями та визначає, чи пухлина зменшується, залишається стабільною або продовжує прогресувати.

Вираженість побічних ефектів не показує, наскільки добре діє хіміотерапія. Сильна нудота, випадіння волосся або інші реакції не означають автоматично кращого результату, а відсутність виражених побічних ефектів — не свідчить про неефективність лікування.

Побічні ефекти хіміотерапії

Побічні ефекти хіміотерапії виникають через вплив препаратів не лише на пухлини, а й на здорові клітини, які швидко діляться. Їхній характер і вираженість залежать від препарату, дозування, тривалості лікування та індивідуальної реакції організму.

Можливі побічні ефекти хіміотерапії включають:

  • втома та слабкість;
  • нудота і блювання;
  • зниження апетиту;
  • зміни смаку;
  • запор або діарея;
  • запалення слизової рота;
  • випадіння волосся при застосуванні окремих препаратів;
  • зниження рівня лейкоцитів і підвищення ризику інфекцій;
  • зниження тромбоцитів і схильність до кровотеч;
  • анемія;
  • периферична нейропатія — оніміння, поколювання або біль у руках і ногах при застосуванні окремих препаратів.

Не кожен пацієнт має всі ці реакції. Частину побічних ефектів можна попередити або зменшити за допомогою супровідного лікування. Про нові або виражені симптоми потрібно повідомляти онкологу, а не самостійно змінювати дозу хіміопрепаратів.

Відновлення після хіміотерапії

Відновлення після хіміотерапії відбувається поступово та залежить від препаратів, кількості проведених циклів, загального стану організму й побічних ефектів лікування. Частина симптомів зменшується між циклами або невдовзі після завершення терапії, тоді як деякі можуть зберігатися протягом місяців.

У період відновлення після хіміотерапії важливо:

  • проходити контрольні аналізи та огляди;
  • повноцінно харчуватися відповідно до переносимості;
  • підтримувати достатнє вживання рідини, якщо немає медичних обмежень;
  • поступово повертатися до фізичної активності;
  • достатньо відпочивати;
  • повідомляти лікаря про тривалу слабкість, біль, оніміння кінцівок або інші симптоми;
  • не приймати вітаміни, БАДи чи «відновлювальні» препарати без узгодження з онкологом.

Після завершення хіміотерапії лікар визначає графік подальших оглядів і обстежень. Він залежить від виду раку, проведеного лікування, ризику рецидиву та можливих віддалених побічних ефектів.

Більшість гострих побічних реакцій поступово минає після завершення лікування, але окремі препарати можуть спричиняти тривалу нейропатію або впливати на серце, нирки, легені, репродуктивну функцію чи інші органи. Тому відновлення та спостереження після хіміотерапії також є частиною онкологічного лікування.

Відповіді лікарів ЄРЦ на часті питання про хіміотерапію

Скільки триває один курс хіміотерапії?

Тривалість одного курсу хіміотерапії залежить від схеми лікування: введення препаратів може тривати від кількох хвилин або годин до кількох днів. Після введення зазвичай передбачають період відновлення, а разом вони формують цикл хіміотерапії.

Скільки курсів хіміотерапії може знадобитися?

Кількість курсів визначають індивідуально залежно від виду та стадії раку, мети лікування, обраної схеми та відповіді пухлини. Заплановану кількість циклів можуть змінити, якщо лікування є недостатньо ефективним або виникають побічні ефекти, що потребують коригування схеми лікування.

Як зрозуміти, що хіміотерапія допомагає?

Ефективність хіміотерапії визначають за контрольними обстеженнями, а не за самопочуттям або вираженістю побічних ефектів. Лікар оцінює симптоми, результати аналізів та за показаннями порівнює КТ, МРТ, ПЕТ/КТ або інші дослідження до та під час лікування.

Чи завжди після хіміотерапії випадає волосся?

Ні, волосся не завжди випадає після хіміотерапії. Ризик і ступінь випадіння залежать від конкретних препаратів, їхньої дози та режиму лікування; за деяких схем волосся лише рідшає або майже не змінюється.

Чи можна їсти перед хіміотерапією?

Так, у більшості випадків перед хіміотерапією можна їсти, якщо лікар не дав інших рекомендацій. Частині пацієнтів легше переносити лікування після невеликого прийому їжі, а при схильності до нудоти може бути комфортніше не їсти кілька годин перед введенням.

Коли встановлюють порт для хіміотерапії?

Порт-систему можуть рекомендувати при тривалому лікуванні, частих внутрішньовенних введеннях, складному доступі до периферичних вен або застосуванні препаратів, які можуть пошкоджувати дрібні вени. Порт також можна використовувати для забору крові та введення інших внутрішньовенних препаратів.

Відгук
Відгук
Рейтинг
Тип відгуку
Задати питання
Кому питання
Питання
Запис на прийом
Виберіть послугу
Додатковий коментар