ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
Запитати онлайн

УЗД черевної порожнини

УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору (нирок) – діагностична процедура, що дозволяє визначити розмір та структуру паренхіматозних (щільних) органів живота і дати характеристику кровотоку у великих судинах живота та внутрішньоорганних судинах.

Жодних обмежень щодо кількості та частоти проведення такого обстеження немає, тому лікар може призначати його і як первинне скринінгове обстеження, і з метою динамічного спостереження за виявленими змінами при ультразвуковому або томографічному дослідженні.

Комплексна діагностика органів черевної порожнини передбачає огляд:

  • печінки;
  • жовчного міхура;
  • підшлункової залози;
  • селезінки.

За необхідності дослідження також сечовивідної системи комплекс може бути доповнений візуалізацією:

  • нирок;
  • паранефральної клітковини;
  • сечоводів (за умови їх розширення – інакше візуалізація ускладнена);
  • сечового міхура.

Цей комплекс може виконуватися як без спеціальної підготовки (в умовах надання невідкладної медичної допомоги), так і після проведення спеціальних підготовчих заходів (при рутинному дослідженні цієї системи та вирішенні спеціальних питань).

Показання до обстеження:

  • з профілактичною метою – рекомендується проводити не рідше 1 разу на рік (згідно з рекомендаціями міжнародних медичних організацій). У нашому Центрі це обстеження входить також у комплексні програми профілактичного огляду дорослих та дітей, що дозволяє вирішувати завдання найповніше;
  • больові відчуття в області живота та нирок;
  • непояснювана нудота, блювання, видимі візуально зміни характеру випорожнень (калу) та сечі, зниження апетиту, болісність фізіологічних актів спорожнення, жовтуха (для виключення її механічного генезису), набряки неясного генезису, виявлене пальпуванням утворення черевної порожнини, підвищення температури тіла;
  • тупа травма живота – для виключення внутрішньої кровотечі, повного або часткового розриву паренхіматозних (щільних) органів;
  • лабораторні показники – зміни біохімічних показників, що виявляють скомпрометованість печінки, нирок, підшлункової залози, селезінки, а також зміни клінічного аналізу крові та сечі;
  • динамічний нагляд за утвореннями різної природи, виявленими за допомогою ультразвукового та томографічного досліджень;
  • динамічний нагляд у комплексі з лабораторним моніторингом за пацієнтами, які отримують пролонговане (тривале) гепатотоксичне та нефротоксичне лікування;
  • динамічне спостереження за постопераційними пацієнтами при великих та малих операціях на печінці, жовчовивідних шляхах та сечовидільній системі.

За клінічної необхідності тривіальне обстеження може бути доповнено такими дослідженнями:

  • визначення типу функціонування жовчного міхура;
  • діагностика порушень моторно-евакуаторної функції шлунка;
  • визначення ультразвукових ознак апендициту;
  • детальне дослідження портального кровотоку (моніторинг портальної гіпертензії);
  • дослідження ниркового кровотоку та визначення швидкості кровотоку в нирковій артерії (відбір пацієнтів із підозрою на вазоренальну гіпертензію) для подальшого ангіотомографічного обстеження.

Підготовка до дослідження

Рекомендації щодо підготовки до органів черевної порожнини, заочеревинного простору (нирок):

  1. За 2-3 дні до обстеження необхідно перейти на безшлакову дієту, виключити з раціону продукти, що посилюють газоутворення в кишечнику.
  2. Перелік заборонених продуктів:

- сирі овочі та фрукти;

- бобові (горох, сочевиця, квасоля);

- хліб та здоба (печиво, торти, булочки, пиріжки);

- молоко та молочні продукти;

- риба та м'ясо жирних сортів;

- солодощі (цукерки, цукор);

- міцна кава та соки;

- газовані напої, алкоголь.

  1. 3. Список дозволених товарів:

- зернові каші: гречана, ячна, лляна;

- м'ясо птиці чи яловичина;

- нежирна риба – приготовлена на пару, запечена чи відварена;

- 1 яйце некруте на день;

- нежирний сир.

Харчування має бути дробним, 4-5 разів на добу кожні 3-4 години. Вживання рідини (вода, неміцний чай) – близько 1,5 л на добу. Останній прийом їжі – ввечері (легка вечеря).

  1. Пацієнтам, які страждають на закрепи, доцільно напередодні скористатися гліцериновими свічками або прийняти препарат лактулози (дюфалак, лактулак або інший). Для зменшення проявів метеоризму рекомендується прийом ферментних препаратів (фестал, мезим-форте, креон, панзинорм), ентеросорбентів (еспумізан, метсил, домперон, мотиліум – 1-2 таблетки після їди) або активованого вугілля.
  2. УЗД черевної порожнини можна проводити як у ранкові години (натщесерце), так і після 15 години. Якщо процедура призначена на якийсь час після 15:00, потрібно поснідати о 8-11 годині ранку, після чого нічого не їсти й не пити.
  3. Протягом 2 годин перед дослідженням слід утримуватись від куріння.
  4. Також протягом цього часу не можна смоктати або жувати льодяники, жувальну гумку.
  5. Якщо пацієнт страждає на цукровий діабет, і йому протипоказане тривале голодування, рекомендується проведення УЗД у ранковий час. За відсутності такої можливості пацієнту пропонують поснідати та пройти обстеження за 3-4 години.
  6. Не рекомендується проводити УЗД після ФГДС, ФКС.
  7. Необхідно, щоб минуло не менше 2 днів після дослідження з барієм (рентгеноскопія стравоходу, шлунка, іригоскопія).

Для проведення УЗД сечостатевої системи (сечовий міхур, передміхурова залоза, насіннєві бульбашки) необхідне помірне наповнення сечового міхура. Для забезпечення цього пацієнту слід 4-5 годин до сеансу не мочитися або протягом 1,5-2 години перед ним випити велику кількість рідини.

Обстеження дозволяє:

  • виключити невідкладні випадки, пов'язані зі станом черевної порожнини: скупчення вільної рідини або газу в ній, травматичну або нетравматичну кровотечу (метод не виключає лапароскопічного дослідження, а лише допомагає обґрунтувати його) у комплексі виконання протоколів невідкладної допомоги;
  • підтвердити наявність хірургічної патології органів черевної порожнини та заочеревинного простору (жовчнокам'яна хвороба, жовчна колька, деструктивні форми панкреатиту, ниркова колька, деструктивні форми запальних процесів печінки, селезінки та нирок, сечокам'яна хвороба та ниркова колька);
  • виявити осередкові та дифузні процеси у внутрішніх органах (осередкові  зміни потребують подальшого томографічного та морфологічного верифікування).

Описаний комплекс ультразвукового обстеження доступний у нашому Центрі. Також наш Центр може запропонувати комплекс уточнюючого томографічного обстеження цієї області.

 

Маєте інші запитання? Поставте їх лікарю

  Refresh Captcha  
 
Інші матеріали категорії: « УЗД урології і тазу  |  УЗД судин »
Задать вопрос врачу

  Refresh Captcha  
 
Залишити відгук

  Refresh Captcha