Спермограмма

Сперма — це біологічна рідина, що виділяється під час еякуляції, яка складається зі сперматозоїдів і секрету різних залоз. Її основна функція — транспортування, живлення і захист сперматозоїдів, забезпечуючи їхнє виживання і просування до яйцеклітини для запліднення. Відхилення у складі сперми можуть знижувати ймовірність зачаття, вказувати на запальні, інфекційні або гормональні порушення і бути ознакою чоловічого безпліддя.

Здати спермограму в Харкові можна в лабораторії Європейського Радіологічного центру.

Що таке спермограма

Спермограма — це комплексне лабораторне дослідження еякуляту, спрямоване на оцінку стану чоловічої репродуктивної системи та виявлення можливих порушень фертильності. Аналіз сперми відіграє ключову роль у діагностиці чоловічого безпліддя, моніторингу ефективності лікування гормональних, запальних та інфекційних захворювань сечовидільної системи, плануванні допоміжних репродуктивних технологій.

Для чого потрібна спермограма

Уролог призначає спермограму для первинної оцінки чоловічої фертильності за підозри на безпліддя в парі. Дослідження дає змогу виявити відхилення в кількості, рухливості та морфології сперматозоїдів, встановити можливі причини порушень сперматогенезу (процесу розвитку чоловічих статевих клітин). Інші патології, для діагностики яких потрібна спермограма:

• олігозооспермія (знижена кількість сперматозоїдів);
• тератозооспермія (високий відсоток патологічних форм сперматозоїдів);
• астенозооспермія (знижена рухливість сперматозоїдів);
• азооспермія (повна відсутність сперматозоїдів в еякуляті);
• лейкоспермія (підвищений вміст лейкоцитів);
• некрозооспермія (повна відсутність живих сперматозоїдів);
• гематоспермія (наявність еритроцитів у спермі);
• порушення секреції передміхурової залози і насіннєвих пухирців;
• варикоцеле (варикозне розширення вен сім'яного канатика);
• наслідки травм, операцій або перенесених інфекцій;
• гормональні порушення, що впливають на сперматогенез.

Також спермограма потрібна для діагностики запальних захворювань статевих органів (наприклад, простатиту, везикуліту, епідидиміту), оскільки дає змогу виявити ознаки запалення в еякуляті, включно з підвищеною кількістю лейкоцитів, наявністю слизу, аглютинації сперматозоїдів. Патологічні зміни вказують на активний інфекційно-запальний процес у передміхуровій залозі, насіннєвих бульбашках або придатках яєчок, що потребує додаткового обстеження та відповідного лікування.

Що показує спермограма

Дослідження сперми дає змогу комплексно оцінити кількісні, якісні, морфологічні та функціональні характеристики сперматозоїдів, а також фізико-хімічні властивості еякуляту. Спермограма показує:

• загальна кількість виділеної насінної рідини (об'єм еякуляту);
• колір і прозорість сперми;
• ступінь щільності та в'язкості сперми;
• час розрідження — час, за який сперма стає рідкою (у нормі до 60 хвилин);
• кислотно-лужний баланс (pH), що відображає функцію передміхурової залози і насіннєвих пухирців;
• загальна кількість сперматозоїдів (загальна кількість клітин у зразку еякуляту);
• концентрацію сперматозоїдів в 1 мл (число сперматозоїдів в одному мілілітрі сперми);
• загальну рухливість сперматозоїдів (відсоток усіх рухливих клітин у зразку);
• прогресивну рухливість (тип A і B) — частка сперматозоїдів, що рухаються прямо або активно;
• непрогресивну рухливість (тип C) — сперматозоїди, що рухаються неефективно або по колу;
• нерухомі сперматозоїди (тип D) — клітини, що не демонструють руху;
• морфологію сперматозоїдів для оцінки структури голівки, шийки та хвоста;
• відсоток нормальних форм сперматозоїдів (частку сперматозоїдів із правильною анатомією);
• аглютинацію сперматозоїдів (злипання клітин між собою, може свідчити про імунні порушення);
• агрегацію сперматозоїдів (злипання сперматозоїдів з іншими клітинними елементами);
• вміст лейкоцитів (показник запального процесу);
• наявність еритроцитів (може вказувати на травму або патологію сечостатевої системи);
• наявність клітин сперматогенезу (оцінка зрілості сперматозоїдів і активності сперматогенезу);
• присутність інших клітин (наприклад, макрофагів, амілоїдних тільців);
• антиспермальні антитіла для виявлення імунологічних причин безпліддя;
• рівень фруктози (маркер функції сім'яних пухирців);
• фрагментацію ДНК сперматозоїдів (показує цілісність генетичного матеріалу);
• рівень цинку і лимонної кислоти (показники функції передміхурової залози).

Також спермограма дає змогу оцінити життєздатність сперматозоїдів — їхню здатність зберігати метаболічну активність і структурну цілісність, необхідну для запліднення. Параметр інформативний у разі вираженої астенозооспермії, коли рухливість сперматозоїдів знижена, але зберігається їхня життєздатність, що є критично важливим при виборі методу допоміжної репродукції. Оцінка проводиться з використанням вітальних барвників, які вибірково проникають у мембрани нежиттєздатних клітин, даючи змогу визначити відсоток живих сперматозоїдів у зразку.

Показання до спермограми

Спермограму призначають чоловікові в разі підозри на безпліддя, якщо протягом 12 місяців регулярного статевого життя без використання контрацепції в парі не настає вагітність. Інші показання до спермограми:

• порушення ерекції або зниження статевого потягу;
• болючість або дискомфорт у ділянці мошонки, промежини, паху;
• наявність крові в еякуляті (гематоспермія);
• зміни об'єму, кольору або консистенції сперми;
• рецидивні інфекції сечостатевої системи;
• перенесені травми статевих органів;
• гормональні порушення, зокрема зниження рівня тестостерону;
• підготовка до процедури ЕКЗ (екстракорпорального запліднення).

Спермограму здають під час планування батьківства після впливу шкідливих чинників, включно з радіаційним опроміненням, контактом із хімічними речовинами, прийомом певних лікарських препаратів (наприклад, гормональних засобів). Зазначені фактори можуть порушувати сперматогенез, знижувати рухливість і життєздатність сперматозоїдів, підвищувати ризик генетичних порушень у майбутньої дитини. Спермограма дає змогу своєчасно виявити відхилення, оцінити репродуктивну безпеку і, за необхідності, відкласти зачаття або вжити заходів щодо відновлення фертильності.

Регулярно здавати спермограму потрібно для контролю ефективності лікування безпліддя або запальних захворювань, щоб відслідковувати динаміку показників сперми і своєчасно коригувати терапію. Дослідження сперми дасть змогу лікареві оцінити, наскільки успішно відновлено функції сперматогенезу та усунуто ознаки запалення, а також ухвалити рішення щодо подальшого плану лікування або можливості зачаття.

Види та методи спермограми

Виділяють різні методи спермограми залежно від клінічного завдання: оцінка фертильності, діагностика запалень, підготовка до ЕКЗ або контроль стану після лікування. Обсяг і ступінь деталізації аналізу варіюються від базового до розширеного, включно з молекулярними та імунологічними дослідженнями.

Норма спермограми

Спермограма в нормі варіюється в межах допустимих значень, встановлених Всесвітньою організацією охорони здоров'я, і невеликі відхилення окремих показників не завжди свідчать про безпліддя. За відсутності відхилень в аналізі діагностують нормозооспермію — стан, що позначає спермограму здорового чоловіка, за якої всі основні показники відповідають референсним значенням, встановленим ВООЗ.

Причини відхилень спермограми від норми

Показники аналізу сперми можуть бути за межами норми в разі гормональних порушень, до яких можуть призвести гіпогонадизм, дисфункція гіпофіза або щитоподібної залози. Інші причини відхилень спермограми від нормальних показників:

• запальні захворювання сечостатевої системи (наприклад, епідидиміт, везикуліт);
• інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, гонорея, мікоплазмоз);
• порушення венозного відтоку в мошонці (наприклад, через варикоцеле);
• генетичні аномалії (синдром Клайнфельтера, муковісцидоз, мікроделеції Y-хромосоми);
• обструктивні патології сім'явиносних шляхів (спайки, кісти, вроджені аномалії);
• аутоімунні процеси та наявність антиспермальних антитіл;
• травми і хірургічні втручання в ділянці мошонки і таза.

У разі простатиту в спермограмі нерідко відмічають зниження об'єму еякуляту внаслідок порушення секреторної функції, зсув pH у лужний бік, підвищення в'язкості та збільшення часу розрідження сперми. У мікроскопічному аналізі виявляється лейкоспермія (підвищений вміст лейкоцитів), зниження прогресивної рухливості сперматозоїдів, аглютинація і збільшення кількості патологічних форм. За хронічного запалення також знижується життєздатність сперматозоїдів, що негативно позначається на їхній здатності до запліднення яйцеклітини.

У разі патологій голівки сперматозоїдів у спермограмі виявляють підвищений відсоток аномальних форм із порушеннями структури — неправильної форми, надто великою або малою голівкою, подвійною голівкою, з дефектами акросоми. Зазначені зміни знижують здатність сперматозоїдів проникати крізь оболонку яйцеклітини, що негативно позначається на запліднювальній функції. За значного переважання патологічних форм істотно підвищується ризик чоловічого фактора безпліддя, для зачаття може знадобитися застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Підготовка до здачі спермограми

Перед спермограмою важливо дотримуватися рекомендацій з підготовки для отримання достовірних результатів дослідження. Підготовка до спермограми включає:

• виключення вживання алкоголю і куріння мінімум за три дні до аналізу;
• відмова від відвідування сауни, лазні, гарячих ванн за три-п'ять днів;
• уникнення інтенсивних фізичних навантажень і стресів;
• скасування (за погодженням із лікарем) препаратів, що впливають на сперматогенез;
• завершення курсу антибіотиків мінімум за два тижні до аналізу;
• повноцінний нічний сон напередодні здачі;
• дотримання особистої гігієни, особливо вранці перед аналізом.

Перед спермограмою потрібно утримуватися від статевих актів протягом двох-семи днів, оптимально — три-п'ять днів. Зазначений інтервал дає змогу досягти стабільного рівня концентрації та рухливості сперматозоїдів, що важливо для достовірної оцінки сперматогенезу. Занадто коротка стриманість може призвести до зниження об'єму та концентрації сперми, а надто тривала — до погіршення рухливості та підвищеної кількості дегенеративних форм.

Що може спотворити результати спермограми

Результати спермограми можуть бути спотворені низкою чинників, які впливають на процес сперматогенезу та фізико-хімічні властивості еякуляту. Основні чинники, що впливають на показники спермограми:

• недостатній або надмірний період статевого утримання (менше двох або більше семи днів);
• недавнє гостре захворювання, особливо з підвищенням температури тіла;
• приймання ліків, включно з гормональними препаратами, психотропними засобами, цитостатиками;
• вживання алкогольних напоїв або куріння;
• стрес і перевтома, включно з фізичним та емоційним перенапруженням;
• вплив токсичних речовин (пестицидів, важких металів, промислових розчинників);
• недавні хірургічні втручання або травми органів мошонки;
• запальні процеси в сечостатевій системі, навіть у прихованій формі;
• порушення правил збору матеріалу (нестерильна ємність, неповний збір, порушення часу доставки в лабораторію);
• підвищена температура в ділянці мошонки (наприклад, через носіння тісної білизни, особливо синтетичної).

Також спермограма може бути некоректною після антибіотиків, оскільки препарати можуть тимчасово порушувати мікрофлору сечостатевої системи, пригнічувати сперматогенез і змінювати фізико-хімічні характеристики еякуляту. Антибіотики, особливо за тривалого застосування, можуть знижувати рухливість і життєздатність сперматозоїдів, спричиняти зміни в морфології та тимчасово знижувати їхню концентрацію. Для об'єктивної оцінки якості сперми рекомендується проводити дослідження не раніше ніж через два-три тижні після завершення курсу антибактеріальної терапії.

Здати спермограму в Харкові

Пройти лабораторне дослідження сперми можна в лабораторії Європейського Радіологічного центру. Етапи проведення спермограми:

1. Перед здачею аналізу необхідно ретельно підмитися теплою водою з милом без антисептиків, щоб унеможливити потрапляння бактерій і забруднень у зразок.
2. Еякулят збирається шляхом мастурбації в стерильний пластиковий контейнер. Важливо зібрати весь об'єм еякуляту, включно з першою порцією, оскільки вона найбільш концентрована.
3. У лабораторії сперму залишають за кімнатної температури до повного розрідження (зазвичай до 60 хвилин).
4. Потім у рамках спермограми проводять макроскопічне і мікроскопічне дослідження: оцінюють об'єм, pH, в'язкість, концентрацію, рухливість, морфологію сперматозоїдів та інші параметри;
5. За необхідності застосовуються додаткові методи: MAR-тест, оцінка життєздатності, фрагментації ДНК.

Під час збору еякулянта для проведення спермограми поза медичним центром важливо дотримуватися правил здачі аналізу. Для забору біологічного матеріалу не можна використовувати презерватив, перерваний статевий акт або інші методи, які можуть вплинути на склад сперми.

Після збору еякулянта важливо щільно закрити контейнер і доставити його в лабораторію впродовж 30-60 хвилин (тільки в такому разі результати спермограми будуть дійсними). До моменту доставки зразка в лабораторію еякулянт слід зберігати за температури тіла (близько 36-37 °C), уникати трясіння, переохолодження або перегріву.

Розшифровка спермограми

Результати спермограми не можуть розглядатися як остаточний діагноз, оскільки є лише частиною комплексного обстеження чоловічої репродуктивної системи. Інтерпретація показників потребує врахування клінічної картини, анамнестичних даних, гормонального профілю, результатів ультразвукового і, за необхідності, генетичного дослідження.

Для розшифровки спермограми необхідно звернутися до уролога, який зможе інтерпретувати отримані дані з урахуванням клінічної картини, анамнезу та супутніх чинників. Спеціаліст оцінить усі параметри в сукупності, визначить, чи відповідають вони нормам ВООЗ, виявить можливі ознаки запалення, гормональних порушень, а за необхідності направить на додаткову діагностику або підбере індивідуальний план лікування.

Лікування урологічних захворювань, що впливають на спермограму

Курс терапії в разі патологій репродуктивної та сечовидільної систем підбирає уролог, зважаючи на характер захворювання, ступінь вираженості симптомів, результати лабораторних та інструментальних досліджень, рівень гормонів, вік пацієнта, супутні захворювання і плани на репродукцію. Медикаментозне лікування урологічних захворювань може включати:

• антибіотики. Призначаються при бактеріальних інфекціях сечостатевої системи (простатиті, епідидиміті, везикуліті) для усунення збудників запалення, включно з кишковою паличкою, хламідіями, мікоплазмами. Знищуючи патогени, антибіотики сприяють зняттю запалення, зниженню кількості лейкоцитів в еякуляті та поліпшенню прохідності сім'явиносних проток;
• протизапальні препарати. Включають нестероїдні засоби (НПЗЗ), які зменшують запалення, больовий синдром і набряк у тканинах передміхурової залози, насіннєвих міхурців і придатків яєчок. Препарати сприяють нормалізації відтоку секрету і покращують умови для дозрівання сперматозоїдів;
• гормональні засоби. Використовуються за гіпогонадизму, зниження рівня тестостерону або порушень регуляції осі гіпоталамус-гіпофіз-гонади. Замісна терапія тестостероном, а також препарати гонадотропінів (ФСГ, ЛГ) стимулюють сперматогенез і відновлюють нормальну функцію яєчок;
• ангіопротектори та венотоніки. Призначаються за варикоцеле і застійних явищ у мошонці. Вони зміцнюють судинну стінку, зменшують венозний застій, покращують кровопостачання і киснепостачання тканин яєчок, тим самим сприяючи нормалізації сперматогенезу;
• імуномодулятори. Застосовуються за наявності антиспермальних антитіл, аутоімунних реакцій або уповільненого запалення. Вони допомагають збалансувати імунну активність організму, знижуючи агресивний вплив на сперматозоїди і підвищуючи ймовірність успішного запліднення;
• ферментні препарати. Містять протеолітичні ферменти (наприклад, трипсин, хімотрипсин), які покращують прохідність сім'явивідних проток, зменшують в'язкість секрету, сприяють розсмоктуванню спайок і застійних ділянок. Особливо ефективні за хронічних запальних процесів, а також за обструктивних форм безпліддя, де порушений відтік сперми;
• спазмолітики та альфа-адреноблокатори. Використовуються для зниження м'язового спазму і поліпшення відтоку секрету передміхурової залози і насіннєвих пухирців. Вони полегшують сечовипускання, знімають тиск на протоки і покращують їхню прохідність. Це особливо важливо за хронічного простатиту та порушень сім'явиверження;
• цитопротектори та уропротектори. Застосовуються для захисту епітелію сечостатевої системи від шкідливого впливу запальних процесів, токсинів і ліків. Вони покращують стійкість клітинних мембран, знижують запалення і сприяють регенерації тканин, що важливо в разі тривалого або агресивного лікування;
• ноотропи та мікроциркуляторні засоби. Активізують кровообіг в органах малого таза, покращують обмін речовин і постачання тканин киснем. Це сприяє нормалізації роботи яєчок і передміхурової залози, особливо в умовах хронічної ішемії або після хірургічного втручання (наприклад, у разі варикоцеле);
• інгібітори ароматази та гонадотропіни. Застосовують у разі гормонально зумовлених форм безпліддя. Інгібітори ароматази блокують перетворення тестостерону на естрогени, підвищуючи рівень активного андрогену, а гонадотропіни (ФСГ, ЛГ, ХГЛ) стимулюють яєчка до вироблення сперматозоїдів;
• адаптогени та рослинні препарати. Мають загальнозміцнювальну, протистресову та імуномодулювальну дію. Покращують тонус організму, стимулюють лібідо і м'яко підтримують репродуктивну функцію.

Лікар також може призначити антиоксиданти й полівітамінні комплекси, які включають вітаміни C, E, цинк, селен, карнітин, коензим Q10 та інші речовини, які знижують рівень вільних радикалів і захищають сперматозоїди від окисного стресу. Прийом вітамінів і мінералів покращує морфологію, рухливість і життєздатність сперматозоїдів, особливо у чоловіків з ідіопатичним безпліддям.

Записатися на спермограму в Харкові в Європейському Радіологічному центрі можна за телефоном, вказаним на сайті, або через форму запису на прийом. Уточнити ціну спермограми в ЄРЦ можна також на сайті або за телефоном у наших операторів.