комплексне УЗД для чоловіків в Харкові

Ультразвукове дослідження мошонки – це легкодоступний у будь-якому віці метод дослідження, що дає змогу побачити структуру яєчок, їх придатків, насіннєві канатики.

УЗД мошонки призначається:

при больових відчуттях області мошонки;
якщо мошонка симетрично або асиметрично збільшена в розмірах;
якщо пацієнт обстежується на предмет безпліддя;
як профілактичний огляд при комплексному урологічному обстеженні.

Лікарі направляють на це дослідження:

- дорослих при підозрі на:

гострий чи хронічний запальний процес;
пухлинний процес;
судинні порушення області мошонки – варикоцеле;

дітей:

при підозрі на водянку яєчка;
при підозрі на крипторхізм (неопущення яєчок у мошонку);
при незрозумілій статі дитини;
при розвитку гострого болю в цій області (синдром гострої мошонки).

Для дослідження органів мошонки використовуються такі режими УЗД-апаратів:

В-режим – дає можливість у двомірному режимі визначити розміри яєчок та придатків, оцінити локальні чи дифузні зміни структури.

Доплерографія – дослідження з використанням кольорового, енергетичного та імпульсного доплера. Допомагає визначити судинний малюнок яєчок та його зміни, тип кровопостачання осередкових утворень, а також оцінити клапанну недостатність лозоподібного венозного сплетення.

Для дослідження використовується високочастотний лінійний датчик.

При дослідженні оцінюється розмір яєчок та придатків, стан оболонок, наявність міжоболонкового скупчення рідини (водянка), особливості локального артеріального та венозного кровотоку, виявляються осередкові зміни яєчок та придатків.

Дослідження передміхурової залози логічно доповнює дослідження органів мошонки, надаючи повнішу інформацію про урологічний статус пацієнта, оскільки функціонально ці два органи взаємопов'язані.

Основним методом є трансректальне дослідження (тобто при введенні ректального датчика в анальний отвір). Це дослідження таким методом в ЄРЦ поки що не виконується. Однак воно доповнюється абдомінальним (через черевну стінку) дослідженням малого тазу.

Необхідно пройти дослідження передміхурової залози при таких скаргах:

біль в області промежини та внизу живота;
порушення процесу сечовипускання;
патологічне забарвлення сечі;
сексуальні дисфункції.

Лікар може призначити дослідження передміхурової залози та насіннєвих бульбашок у наступних клінічних випадках:

для оцінювання динаміки запальних змін гострого чи хронічного характеру. Проте точно діагностувати запальний процес цього органу без клініки та даних додаткових лабораторних методів дослідження неможливо;
при пухлинних змінах добро- або злоякісного характеру. Безумовно, в останньому випадку не можна уникнути біопсії (в умовах нашого Центру вона теж не виконується).

Для дослідження абдомінально (через черевну стінку) потрібен помірно заповнений сечовий міхур (див. Підготовка до дослідження сечовидільної системи).

Комплекс обстеження включає В-режим, який дає можливість у двомірному режимі визначити розміри передміхурової залози, її форму та структуру, а також розміри насіннєвих бульбашок, локальні або дифузні зміни структури.

Доплерографія – дослідження з використанням кольорового, енергетичного та імпульсного доплера, що допомагає визначити судинний малюнок передміхурової залози, а також тип кровопостачання осередкових утворень.

Дослідження з наповненим та випорожненим сечовим міхуром дають змогу оцінити об’єм патологічного залишку сечі.