ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ
Запитати онлайн
Куда делась половина девочки?

Куди поділася половина дівчинки?

Вівторок, 29 червня 2021

Часто пацієнти не розуміють, від чого залежить точність результату обстеження. Що важливіше – клас обладнання чи професіоналізм лікаря? А, головне, навіщо їх просять надати всі попередні обстеження, аналізи, історію хвороби і диски з минулими дослідженнями. Таке нерозуміння часто призводить до абсолютно помилкових висновків, мовляв, лікар не знає, що писати, і підглядає в чужі висновки. Деякі пацієнти вважають навіть, що це робиться для того, щоб фахівець міг переписати в новий висновок результати старих обстежень.

Відразу хочу зауважити, що ми ніколи не просимо висновки інших центрів, тому версія про «списування» абсолютно виключається. Лікаря цікавлять лише DICOM-файли, записані на диск або флешку, аналізи та історія хвороби. А робиться це виключно в інтересах пацієнта. Така спеціальна бонусна опція, причому абсолютно безкоштовна. Маючи на руках повну інформацію про пацієнта, лікар, як детектив, може оцінити картину повністю, а іноді й побачити те, що приховано від очей на перший погляд. Простіше кажучи, порівняти нинішню ситуацію з тією, що була раніше: чи допомагає лікування? Стан покращився чи хвороба прогресує? Це, звісно, потребує додаткового часу, але в результаті інформативність такого погляду стає на порядок вищою.


image2

Отже, розглянемо кілька аналогій, щоб було зрозуміліше:

image3

На фото ви бачите засніжені гори. Вони здаються пустельними та, на перший погляд, нічого особливого не кидається в очі. Ось так і лікар – побіжно пробігаючи поглядом отримані зображення, робить висновок про те, що все «чисто». Але якщо тепер надійде додаткова інформація про те, що на фото абсолютно точно є жива істота? Погляд вихоплює в центрі зображення сніжного барса, який замаскувався під колір каміння. Тепер, знаючи, що там є тварина, її просто неможливо не помітити.


image4

Візьмемо іншу ситуацію. Нагадаємо, що всі радіологічні зображення – це чорно-білі картинки, і всі органи, кістки, кров, судини, повітря, а також будь-які патологічні утворення – це лише різні відтінки сірого. За контуром і структурою зображення потрібно визначити, що ми бачимо, і чи має воно бути в цьому місці.

На картинках ми бачимо частини трьох контурів добре відомих усім персонажів. Але хто є хто? Без додаткової інформації ніяк не розібратися.


image5

Покрутимо трохи кожне зображення і запитаємо додаткову інформацію.

image6

Вивчивши додаткову інформацію, маємо наступне:

  1. 1. З «історії хвороби» ми дізнаємося, що це персонажі з мультфільмів.
  2. 2. З «аналізів», що перший персонаж чорно-білий, другий сірий, а третій коричневий.
  3. 3. З «попередніх досліджень», що у сірого є хобот, у коричневого – друг крокодил, а чорно-білий придуманий Діснеєм.

image7

І відразу все стає на свої місця. Відповідь, хто є хто, очевидна.

image8

І ось тепер, розуміючи, як суттєво додаткова інформація допомагає лікареві поставити правильний діагноз, давайте проаналізуємо, від чого ж залежить його точність.

Уявіть, що у вас є кошик, в якому лежить 90 картоплин, 9 редисок і одне яблуко. Вам дістали один з плодів і показали в розрізі так, що ви не можете побачити ні шкірку, ні насіння, а також не в змозі з'ясувати, чи є всередині крохмаль – ви бачите лише білу серцевину. Усередині ці три плода дуже схожі, практично не відрізняються. Як зрозуміти, який перед вами? За теорією ймовірності – 90%, що це картопля, 9% – редис, і лише 1%, що яблуко. Якщо немає додаткової інформації, найбільш логічно припустити картоплю, адже в 90% випадків ви матимете рацію. Але хотіли б ви опинитися в тому одному відсотку, коли відбудеться статистична помилка, і це виявиться яблуко? Переконані, що ні. Кожен пацієнт хоче бути впевнений, що діагноз поставлений вірно.



Тому потрібно отримати додаткову інформацію. Ми крапнемо на кожен предмет йод, зріжемо шматочок шкірки, зробимо аналіз на цукор і з'ясуємо, чи є у продукті насіння. Тепер, визначивши крохмаль, ми точно знаємо, що дістали картоплю, бачачи рожеву шкірку й відсутність насіння, визначаємо редис, а з аналізу насіння й цукру безпомилково «діагностуємо» яблуко.



Так і в рентгенології. Додаткову інформацію про захворювання можна отримати з аналізів та історії хвороби. І іноді це має вирішальне значення в постановці остаточного діагнозу. Якщо інформації недостатньо, лікар все одно напише висновок, але в сумнівних випадках завжди буде схилятися в бік найбільш імовірного захворювання. І от тоді пацієнти з рідкісним типом пухлини або іншої патології ризикують потрапити в малий відсоток статистичної помилки, на яку накладається ще особистий досвід конкретного лікаря. А скільки разів у його практиці зустрічалася подібна патологія? Скільки варіантів захворювань може симулювати під дану клініку та картинку. Як проявляє себе хвороба в динаміці?



Наразі жоден, навіть найсучасніший апарат, не ставить діагноз самостійно. Вирішальне слово завжди залишається за лікарем. І нехай збір додаткової інформації копіткий і трудомісткий процес, але в результаті на кону стоїть життя і здоров'я пацієнта, а від рішення лікаря залежить весь подальший хід лікування.

 

То куди поділася половина дівчинки? Ви легко відповісте на це запитання самі, якщо будете знати, що на фото є бетонний парапет.

Задать вопрос врачу

  Refresh Captcha  
 
Залишити відгук

  Refresh Captcha